Архів категорії: Біобезпека

У Молдові відбувся регіональний тренінг з оцінки впливу ГМО

З 3 по 8 лютого 2014 року в Кишиневі (Молдова) пройшов регіональний тренінг на тему “Оцінка впливу ГМО відповідно до Картахенського Протоколу: принципи, практика та прогрес”. Організаторами заходу були центр з біобезпеки “GenOk”, Міністерство навколишнього середовища Молдови та міжнародна громадська мережа “Third World Network”.

Українську громадськість на зустрічі представляв координатор національної кампанії з біобезпеки Олексій Ангурець.

Географія учасників тренінгу охопила країни Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії. Протягом майже тижня кваліфіковані експерти представили учасникам найсвіжішу інформацію про стан справ із впровадженням сучасних біотехнологій в повсякденне життя та про розробку міжнародних механізмів з ефективної біологічної безпеки.

2014-02-06_23-14-01_185

В ході заходу учасники попрактикувалися в оцінці ризику на прикладі реальної заявки на вирощування трансгенної картоплі стійкої до фітофтори.

Серед учасників тренінгу були представники відповідальних за біобезпеку міністерств, науковці, громадські діячі.

Коментуючи свою участь, Олексій Ангурець зазначив: “Ми ще раз впевнилися, скільки невизначенності пов’язано з реалізацією існуючих ГМО. Перелік питань, які потрібно охопити щоб дати відповідь, чи безпечна ця технологія, тільки збільшується. В існуючій ситуації Україні вкрай потрібно якнайшвидше оцінити реальну ситуацію з наявністю гм-культур на наших полях. Для цього майже все є, окрім політичної волі української влади. Спілкуючись з колегами, які представляють Міністерство Екології України, ми дійшли спільної думки, що встановлення реальної системи біобезпеки є важливою частиною національної безпеки.”

У виконання своїх міжнародних зобов’язань Україна має підписати так звані Алма-Атинські зміни до Орхуської Конвенції щодо ГМО та продовжити ефективну участь у процесі доопрацювання Картахенського Протоколу, зустріч сторін якого відбудеться восени в Південній Кореї.

Бажаючі ознайомитися з розробленим експертами керівництвом по оцінці ризику ГМО можуть це зробити та навіть самі оцінити його, відвідавши сторінку офіційного сайту Картахенського Протоколу – http://bch.cbd.int/protocol/testing_guidance_RA.shtml

ЗУ “Про виробництво та обіг органічної с/г продукції та сировини” в дії?

09.01.2014 року набрав чинності Закон України “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини” (надалі – Закон).

Прийняття такого роду Закону є звичайно дуже прогресивним кроком України. Втім чомусь дуже часто закони, які приймаються в Україні з «благими» намірами, за своїм змістом такими далеко не є.

Аналізуючи Закон, слід нагадати, що він розроблявся, як частина програми інтеграції європейського законодавства у законодавство України на виконання:

  • постанови КМУ від 12 вересня 2011 року № 1130 «Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва»,
  • розпорядження КМУ від 15 квітня 2009 року № 408-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2009 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу,
  • Закону України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»,
  • стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року та відповідно розпорядження ради ЄС № 834/2007 з 28 січня 2007 року «Щодо органічної продукції та маркування продуктів екологічних»,
  • регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91 від 24 червня 1991 року щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах,
  • регламенту Комісії (ЄС) № 223/2003 від 5 лютого 2003 року щодо вимог до маркування, пов’язаних із методом органічного виробництва кормів, сумішей кормів та що вносить зміни до регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91,
  • регламенту Комісії (ЄС) № 1788/2001 від 7 вересня 2001 року, що визначає детальні правила імплементації положень стосовно сертифікатів проведення перевірки для імпорту з третіх країн відповідно до статті 11 регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91 щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах,
  • регламенту Комісії (ЄС) № 1900/98 від 4 вересня 1998 року, яким внесено зміни до Додатка I до регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91 щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах,
  • регламенту Комісії (ЄЕС) № 207/93 від 29 січня 1993 року, яким визначено зміст Додатка VI до регламенту (ЄЕС) № 2092/91 року щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах та яким визначено детальні правила імплементації положень його статті 5 (4),
  • регламенту Комісії (ЄЕС) № 94/92 від 14 січня 1992 року, що визначає детальні правила імплементації заходів щодо імпорту з третіх країн, передбачених регламентом (ЄЕС) № 2092/91 щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах.

Чому важливим є цей закон? Закон є важливим, тому, що він має врегулювати питання вирощування органічної сільськогосподарської продукції, тобто екологічної. Вирощеної із максимальним використанням властивостей природи. Чому це важливо? Це важливо тому, що органічне сільське господарство автоматично сприяє підвищенню родючості ґрунтів, очищенню вод від хімікатів, оздоровленню людей. Відповідно, саме ці положення повинні були бути прописані у законі, і бути так званою «червоною ниткою» у ньому. На жаль, цього з тексту закону не випливає. Мабуть це через те, що у Законі України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» 2004 року питання органічного сільського господарства містяться у розділі «захист прав споживачів», а не в розділі «довкілля».

Чи можна використовувати цей закон? Ні. Тому, що він вимагає прийняття багатьох підзаконних нормативно правових актів. На момент прийняття законом чинності, жоден з цих актів не прийнятий. Розробленими є лише Детальні правила виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) рослинного походження, у тому числі грибів, проект постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2013 року. Закон також містить багато посилань на чинні нормативно правові акти, в які ще не внесені зміни в частині органічного сільськогосподарського виробництва.
Чи легко займатись органічним сільським господарством відповідно до закону? Ні. Не чітко прописана процедура отримання відповідного сертифікату відповідності. Ступенева система отримання дозволу. Нечітко зрозумілими є поняття «виробник органічної сільськогосподарської продукції чи сировини», незрозуміло, що є кінцевим продуктом, чи може вважатися переробник органічної сільськогосподарської продукції виробником органічної сільськогосподарської продукції.

Що є результатом органічного сільськогосподарського виробництва продукт чи сировина? Мабуть все таки в процесі органічного сільськогосподарського виробництва отримується кінцевий продукт, який в подальшому можна використовувати як сировину. Ці питання треба чітко розмежовувати і розрізняти. Закон ототожнює ці два поняття, хоча у визначеннях дає два окремих визначення.

Чи передбачені пільги для органічних сільськогосподарських виробників? Закон не деталізує це питання. Перенаправляє до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, який не містить згадки про органічне сільськогосподарське виробництво. У розпорядженні від 7 листопада 2012 р. № 970-р «Про затвердження плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» передбачено розроблення інвестиційних програм, передбачення пільг для заохочення впровадження органічного землеробства. Спеціальний закон повинен був би містити конкретні положення щодо заохочення здійснення саме органічного сільськогосподарського виробництва в Україні.

Маркування. Якщо Україна планує виходити з цією продукцією за межі України, не зрозуміло, чому відразу в законі не прописати вимоги до маркування, які передбачені ЄС («за межами ЄС») та іншими країнами (до прикладу, Росією).
Санкції. Чіткіше слід прописати санкції для порушників положень Закону. Не прописано також вимог щодо виключення з Реєстру. Тобто, можливість позбавити сертифікату є, а виключення з Реєстру не має.

Загалом ідея Закону хороша, і можливо після прийняття відповідних підзаконних нормативно правових актів та внесення до нього кількох поправок в Україні запрацює багато виробників органічної сільськогосподарської продукції, а ми отримає здорові продукти харчування, чисту воду та довкілля.

Наведемо деякі статті закону із нашими коментарями тут.

http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/6403/

Ні! подвійним стандартам при оцінці безпеки ГМО

Все ще триває суперечка про дослідження Сераліні і співавторів, в якому повідомлялося про негативні наслідки для здоров’я від ГМ-кукурудзи модифікації NK603 та гербіциду Раундап компанії Монсанто, якими годували щурів протягом тривалого часу. Згідно з новим оглядом, опублікованим в журналі “Екологічні науки Європи”, Європейська організація з безпеки харчових продуктів (EFSA) використовує ненаукові подвійні стандарти, щоб спростувати дослідження Сераліні. Європейська мережа вчених за соціальну та екологічну відповідальність (ENSSER) засудила цей огляд.

Дослідження Сераліні спровокувало негайну бурю критики з боку вчених та організацій, більшість з яких відомо за підтримку ГМО і прохання щодо дерегулювання ГМ-рослин в ЄС і послаблення або навіть відмови від стандартів оцінки ризиків.

Ретроспектива і виборче застосування EFSA нових стандартів

У вересні 2012 року Європейська комісія попросила EFSA переглянути дослідження Сераліні. EFSA зробила це, ретроспективно застосовуючи нові стандарти, прийняті в 2011 році, до наукової роботи, яку Сераліні запланував і розпочав в 2008 році. EFSA прийшла до висновку, що дослідження Сераліні було “неадекватним”.

Але EFSA не застосувала ці ж стандарти ретроспективно до первісного дослідження годування щурів, проведеного самою компанією Монсанто, навіть незважаючи на те, що Сераліні повторив методику, яка лежить в основі цього дослідження. У Монсанто прийшли до висновку, що ця ж ГМ-кукурудза є безпечною для вживання в їжу в результаті затвердження її для споживання мільйонами тварин і громадян ЄС у 2005 році. Читати далі Ні! подвійним стандартам при оцінці безпеки ГМО