Архів категорії: Біобезпека

Які геліостанції в України вкрала росія?

09/08/2024 press-centre Залишити коментар

За підсумками 2021 року, до російського повномасштабного вторгнення, потужність всіх сонячних електростанцій в Україні становила 6.230 МВт. Зараз 40% СЕС захоплені росією, бо знаходяться на окупованих теренах Херсонщини та Запоріжжя. Про це повідомляє ЦЖР. Журналісти відкрили Googlе-карту та зібрали об’єкти зеленої енергетики, які загарбала росія.

Що геліостанціями на окупованій частині Запорізької області?

Усього на окупованій частині Запоріжжя в реєстрі об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, нарахували 10 великих і середніх сонячних електростанцій.

У тому числі, росіяни загарбали дві геліостанції з топ-10 найбільших в Україні і Східній Європі. Йдеться про два об’єкти компанії Тоkmak Solar Energy. Перша геліостанція знаходиться на околиці Токмака. Її запустили у 2018 році із потужністю 50 МВт. Станція розташована упритул до аеродрому, який окупанти використовують, як військову базу.

За останньою інформацією від співвласника Тоkmak Solar Energy Олександра Рєпкіна, ця геліостанція втратила 20% своєї потужності, бо її обстріляли російські «Гради».

Супутникові знімки СЕС Тоkmak Solar Energy та фото пошкоджень

А ось в іншого сонячного об’єкту компанії Тоkmak Solar Energy справи гірші в рази. Друга станція знаходиться у селищі Нове. Звідси до найгарячішої точки Запорізького фронту – селища Роботино майже 10 кілометрів. Геліостанція у Новому має значні пошкодження, а територія довкола неї перетворюється на згарище. Такі висновки можна зробити із супутникових знімків.

Решта СЕС на окупованій частині Запорізької області цілі та неушкоджені. У місті Веселе, неподалік Малої Білозерки є фотогальванічна станція, створена для електропостачання шахти «Запорізького залізорудного комбінату». Електростанція працює, бо росіяни видобувають руду і отримують з неї прибутки.

Призначена Москвою окупаційна влада Запорізької області офіційно повідомила про відновлення роботи лише двох СЕС. У квітні 2024 року – у Якимівці, і в липні – у Мелітополі. Їхня загальна потужність до повномасштабної війни складала трохи менше 60 МВт.

Яка ситуація із СЕС на окупованій частині Херсонщини?

Інформація про точну кількість вцілілих геліостанцій та їх технічний стан на теренах Херсонської області повністю відсутня. Відомо тільки таке. Ще в липні 2023 року фахівці «россєтєй» провели так звану «інвентаризацію» фотогальванічних електростанцій Херсонщини. Про це розповідав гауляйтер Володимир Сальдо.

На онлайн-мапі в Херсонській області можна знайти 23 станції. Дві з найбільших, площею майже по 50 гектарів кожна, які разом виробляли до 40 МВт, знаходяться в селищах Костогризове і Виноградове Олешківського району.

СЕС у с. Костогризове на ТОТ Херсонської області

Відомо, що у Олешківському району, через бойові дії на обох берегах Дніпра продовжуються лісові та степові пожежі. Супутникові знімки говорять, що артилерійські дуелі зачіпають і Виноградове, і Костогризове. У результаті, геліостанції мають помітні пошкодження.

Аналогічної долі зазнала геліостанція у селі Мала Лепетиха, яке знаходиться на лівому березі Дніпра. Згарище від пожежі на території СЕС зафіксували 17 липня.

СЕС у с.Мала Лепетиха на ТОТ Херсонської області

Вщент знищено 30 гектарів сонячних панелей між селищем Підстебне та Олешками, а на околицях самого міста – ще близько 80 гектарів. Все разом це була Олешківська СЕС потужністю у 16 МВт.

СЕС у м. Олешки на ТОТ Херсонської області

А ось у Таврійську, Каховці, Новій Каховці, селищах Любимівка, Софіївка та Василівка «зелена» енергетика ніби не постраждала. Якщо взяти супутникові знімки, то на геліостанціях не можна роздивитися руйнування. Крім того, про значні пошкодження тамтешніх СЕС немає повідомлень ані від компаній-власниць, ані від окупаційної адміністрацій Херсонщини.

СЕС у Каховці та Новоолексіївці Херсонської області

Біобезпека, Охорона довкілля

В українців погіршилося здоров’я через зміни клімату

07/08/2024 press-centre Залишити коментар

Громадяни України страждають через кліматичні зміни. Такими є результати соціологічного опитування «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації». Дослідження організував Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».

У квітні інтерв’юери з компанії «Соціоінформ» опитали методом face-to-face 2.000 респондентів зі всієї України. Публічна презентація дослідження відбулася 2 серпня.

Відтак, 69% серед опитаних українців налякані змінами клімату. А от 22% не вважають, що у майбутньому такі наслідки матимуть значення для місцевості, де вони мешкають.

Також 55% респондентів переконані, що зміна клімату є серйозною проблемою, а 37,4% називають її «надзвичайно серйозною». І лише 7% опитаних думають, що це взагалі не проблема.

Чимало респондентів вже відчули на собі негативні наслідки від зміни клімату. У 47,8% опитаних українців через екстремальні погодні умови погіршився стан здоров’я, 29,3% потребують додаткового охолодження приміщень. А от 28,1% респондентів частково, або повністю втратили врожай, 24,3% страждають від пожеж. Також 22,3 % опитаних бракує прісної води, включаючи питну, 19,5% зазнали підтоплень внаслідок повені, а 16,3% постраждали від буревіїв.

Майже всі респонденти спостерігають підвищення температур влітку – 86,5% та взимку – 83,2%.

Більшість опитаних українців назвали основною причиною зміни клімату діяльність людини загалом – 60%. Варіант «вирубка лісів» обрали 58% респондентів, а «викиди парникових газів від промисловості та енергетики» – 52%. Трохи менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди парникових газів від транспорту – 47% та 24% – парникові гази від сільського господарства. Також 27% вважають, що кліматичні зміни є наслідком природних процесів.

Хто має вживати заходи для боротьби зі зміною клімату? На думку 52% українців, які взяли участь в дослідженні – всі країни світу. 39,% вважають, що цією справою має займатися український уряд, 34% – міжнародні урядові організації, а 31% – громадські екологічні організації. 29% респондентів відводить таку роль місцевій владі і 22% опитаних – бізнесу та промисловим підприємствам. Чверть опитаних зазначили, що кожен має вживати такі заходи особисто.

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» організував це опитування на замовлення проєкту «Capacities for Climate Action», що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським Союзом.

Більш детально ознайомитися із результатами дослідження «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації» можна тут.

Біобезпека, Охорона довкілля

Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор, – Руслан Стрілець

02/08/2024 press-centre Залишити коментар

1 серпня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець відвідав Кривий Ріг. На меті – забезпечити фронтові регіони якісною питною водою та реконструкція аварійних об’єктів після підриву Каховської ГЕС. Про це Руслан Стрілець повідомив у соціальній мережі Facebooк.

Він оглянув споруди ставка-накопичувача в балці Свистунова та Головну насосну станцію водогону «Інгулець-Південне водосховище» разом із виконувачем обов’язків міністра інфраструктури Василем Шкураковим, головою Миколаївської ОДА Віталієм Кімом, головою Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, керівником Державного агентства водних ресурсів Михайлом Янчуком та виконувачем обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Ігорем Зубовичем.

Наразі балка вимагає реконструкції. За словами Руслана Стрільця, вона накопичила багато шахтних вод, і це не тільки екологічна, але й гуманітарна проблема, яку десятиліттями ніхто не вирішував. А після російського теракту на Каховській ГЕС необхідність ремонту стала життєво необхідною.

«Ставок-накопичувач, термін експлуатації якого сплив у 2020 році, сьогодні в аварійному стані. Гребля деформується, порушується цілісність водойми, збільшується тиск на якість води в басейні річки Інгулець. Обʼєкт потребує системної реконструкції та заходів для покращення якості питної води», – пояснив міністр захисту довкілля.

Після підриву Каховської ГЕС у мешканців Кривого Рогу, Марганця, Миколаєва, Покровська та інших населених пунктів почалися проблеми з питною водою. Саме тому, Миколаївська ОДА запропонувала уряду побудувати нові водогони, і ці об’єкти зараз працюють. Утім на Дніпропетровщині та Миколаївщині все ще стоїть на порядку денному якість питної води. Зокрема, її слід покращити у Кривому Розі та Миколаєві.

«Ключове сьогодні – не лише забезпечити необхідний обсяг питної води для фронтових регіонів, а й напрацювати спільно з органами місцевого самоврядування, Міністерством розвитку громад та профільними експертами такі рішення, які дозволять досягти доброї якості вод. Наші рішення за результатами цього робочого візиту щодо необхідних заходів будуть інтегровані у Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей, концепцію якої цього тижня схвалив Кабінет Міністрів України», – розповів Руслан Стрілець.

За словами профільного міністра, допомогти забезпечити мешканців Дніпропетровщини та Миколаївщини якісною питною водою вже зголосилися міжнародні партнери, зокрема ЮНІСЕФ. Руслан Стрілець сподівається, що уряд затвердить на своїх найближчих засіданнях Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей.

«Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор та плани ворога. Це сьогодні пріоритет», – переконаний Руслан Стрілець.

На думку лідера ГО «Зелений Світ – друзі Землі» Олексія Ангурця, щоб на теренах Криворіжжя ефективно вирішити негаразди з довкіллям, слід залучити громадськість та фахівців із різних суміжних до екології сфер.

«Комплекс екологічних проблем Криворіжжя, який пов’язаний з промисловою діяльністю, є одним із найбільших викликів для всієї країни. Війна тільки підсилила вплив та можливі довгострокові наслідки. Очікуємо від Міністерства всебічного аналізу ситуації та конкретних пропозицій по їх вирішенню. Пан Міністр добре обізнаний із зазначеними проблемами, що має сприяти знаходженню рішень. В той же час, без залучення фахівців різних сфер, та подальшого експертного громадського обговорення не можливо буде знайти та ефективно втілити будь які пропозиції», – прокоментував Олексій Ангурець.