Архів категорії: Охорона довкілля

Охорона довкілля

Всі порушення доведені, а Любимівський кар’єр все одно захищають від … населення!

Залишити коментар

Цікава виходить ситуація із Любимівським кар’єром.

Мешканці Чаплів, Старих Чаплів та Придніпровська прагнуть реальної допомоги у питанні щодо приведення у відповідність українському законодавству роботи ТОВ «Любимівський кар’єр» і постійно звертаються до громадських організацій, посадових осіб та політиків за відповідною допомогою.

За допомоги ГО «Платформа Громадський контроль» та політичної партії ДемАльянс згідно скарг місцевих мешканців були зроблені запити Народних депутатів Мустафи Найєма та Вікторії Пташник до Держгеонадр України та Міністерства екології та природних ресурсів.
Звісно, мешканці і самі постійно роблять відповідні запити, але їм відповідають не так охоче, відписуючись, чи не відповідають зовсім.

Резюмуючи відповіді, що надійшли від різних інстанцій, ситуація виглядає так:

1. В кінці 2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області здійснювалась планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Любимівський кар’єр». За результатами перевірки підприємству надані приписи на усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, відповідальні посадові особи були притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. ТОВ «Любимівський кар’єр пред’явлено претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та самовільного використання водних ресурсів (лист міністерства екології та природних ресурсів).

2. Головним управлінням Держспоживслужби в результаті позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «Любимівський кар‘єр» зафіксовані перевищення допустимих нор шуму у нічний час при роботі дробильного устаткування, відсутнє розпланування озеленення санітарно-захисної зони підприємства (лист Держспоживслужби).

3. Станом на 10.07.2017 року підприємство подало запит на продовження спецдозволу на користування надрами, але їм було відмовлено, оскільки географічні координати кутових точок не відповідають контуру підрахунку запасів (лист Держгеонадр).

4. Дія дозволу МОЖЕ бути зупинена при відповідному поданні органу місцевого самоврядування у разі виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з використанням надр, безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення (лист Держгеонадр).

І це тільки те, що вдалося зафіксувати офіційно! Коли перевірки проводяться із попередженням у 10 денний строк, включаються усі поливи та працюють на холостій ході.

Органу місцевого самоврядування будуть передані всі офіційні листи. Які ще підтвердження загрози життю та здоров’ю населення потрібні? Всі порушення доведені відповідними контролюючими інстанціями!
Чи це все-таки лобіювання інтересів конкретного бізнесу та ігнорування бід населення у Дніпропетровській області?

 

Охорона довкілля

Немецкая компания предложила варианты решения проблемы шахтных вод Кривбасса

Залишити коментар

Завершается первая фаза украинско-немецкого Проекта по высокоминерализованным шахтным водам Кривбасса.

Фирма “DMT Consulting GmbH”, победившая в тендере, объявленном в Германии немецким обществом международного сотрудничества GIZ, 11 июля в областном Совете презентовала материалы укрупнённого технико-экономического обоснования всех возможных вариантов решения задачи снижения влияния сброса шахтных вод от железорудной добычи на экологию Кривбасса.

Директор проекта Артём ЧАЙКА представил почти 200-страничный труд, отражающий европейский опыт обращения с высокоминерализованными шахтными водами, также учитывающий почти 40-летний опыт Кривбасса по комплексному решению этой задачи.

Презентация прошла в формате заседания компетентной Рабочей группы, специально созданной ещё год назад распоряжением председателя областного Совета Глеба ПРЫГУНОВА.

Итак, 5 основных вариантов решения:
1. Улучшение существующей системы (сброс по регламенту в р. Ингулец в осенне-зимний период с разбавлением и промывкой русла реки) – без капитальных затрат, рост эксплуатационных затрат со 112 млн.грн./в год до почти 400 млн.грн./год.
2. Сброс в Чёрное море (две нитки трубопровода диаметром 900 мм, расстояние 190 км) – капитальные затраты 12,6 млрд.грн, эксплуатационные – примерно 300 млн.грн./год.
3. Сброс в Днепр (тоже две нитки Ø 900 мм, расстояние 160 км) – капитальные затраты 9,6 млрд.грн., эксплуатационные – 250 млн.грн./год.
4. Деминерализация с утилизацией продукта (обратный осмос, выпаривание, обращение с сухим остатком, а это около 600 тыс.т соли в год) – капитальные затраты почти 8 млрд.грн., эксплуатационные – 1100 млн.грн./год.
5. Разбавление местными стоками и водой из Днепра (расчистка канала Днепр – Ингулец, использование канала Днепр – Кривой рог) – капзатраты почти 5,4 млрд.грн., эксплуатационные – более 900 млн.грн./год.

Все варианты решения при реализации обеспечивают выход на экологические нормативы воды в р. Ингулец по концентрации хлоридов (до 1,5 г на литр) и общей минерализации (до 4,5 г на литр).

Решение по выбору варианта будет принято рабочей группой облсовета до конца июля. Сейчас проходят интенсивные консультации со специалистами и руководством ГОКов (АрселорМиттал Кривой Рог, “Сухая балка”, Криворожский железорудный комбинат, Центральный и Северный ГОКи). Готовит своё мнение мэрия Кривого Рога. Высказываются экологические общественные организации. Есть мнение и жителей Новолатовки, которые больше всех страдают от высокоминерализованных шахтных вод.

Готовы выслушать всех, кому тема влияния шахтных вод на природу небезразлична.

Охорона довкілля

Вчені звернулися до природоохоронних структур ЄС щодо стану р. Дніпро

Залишити коментар

04 липня 2017 р. у м. Дніпро за сприяння Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської міської ради, Інституту проблем природокористування та екології НАН України, Асоціації «Зелений світ» з нагоди Міжнародного дня Дніпра відбулося засідання Всеукраїнського круглого столу «Річка Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє».

В його роботі прийняли участь близько 100 науковців та спеціалістів, провідних та неурядових громадських організацій, занепокоєних станом р. Дніпро в результаті зарегулювання стоку греблями.

Сучасні прояви цих негативних техногенних впливів дніпровського каскаду можна охарактеризувати наступними фактами:
– затоплення великих територій, які втратили господарську продуктивність і здатність виконувати свої екологічні функції (загибель екосистем на величезній площі в 700 тис. га, де фактично переведені заплавні землі в розряд порушених);
– підвищення рівня ґрунтових вод, порушення підземного стоку, гідрологічного балансу і підтоплення територій (за останні 20 років загальна площа земель з постійними проявами підтоплення зросла удвічі і займає 12% території України, а його впливом охоплено понад 540 міст і селищ);
– втрата біорізноманіття, трансформація річкових екосистем у бік переважно розвитку агресивних вселенців;
– “цвітіння” води через розвиток синьо-зелених водоростей (вміст яких, зокрема у воді р. Дніпро в піковий період «цвітіння», становить близько 100 кг м3, що в мільйон разів більше, ніж в її зарегулювання);
– деградація всієї екосистеми водозбірного басейну р. Дніпро та його приток і втрата природних з самовідтворення компонентів цієї системи.

Кабінет Міністрів України (КМУ) 13 липня 2016 року прийняв Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, де передбачено будівництво ще 2-х гідроелектростанцій. Ця програма була схвалена Урядом України всупереч низці міжнародних угод, до яких приєдналася Україна (Орхуська конвенція, Конвенція Еспо, Бернська конвенція, Боннська конвенція та ін.).

Для України надзвичайно важливою є проблема відновлення екосистеми річки Дніпро, як основного джерела якісної питної води, одним з найбільш доцільних варіантів вирішення якої є керований спуск дніпровських водосховищ. Досвід США, де вже реалізовано понад 300 проектів по спуску і демонтажу гребель і електростанцій на них свідчить про відносно швидке відновлення річкової екосистеми та суттєве підвищення безпеки гідротехнічних об’єктів.

Учасники засідання звертаються до природоохоронних структур ЄС з проханням звернутися до Кабінету Міністрів України щодо введення мораторію подальшого зарегулювання стану річок Дніпро і Дністер шляхом будівництва додаткових ГАЕС.

Повний текст рішення та звернення за посиланням нижче:

Рішення

Звернення