Резолюція всеукраїнського форуму представників екологічних громадських організацій, науковців, журналістів

від 19.03.2014 року

(рекомендації Міністерству для включення в План роботи на 2014 р.)

Беручи до уваги критичний стан довкілля в Україні, в першу чергу спричинений неефективним державним управлінням та корупцією, якою пронизані органи влади,

враховуючи сподівання суспільства, оприлюднені на Євромайдані стосовно якісного реформування та розбудови держави з метою забезпечення належного рівня життя громадянам, а також беручи до уваги окремі положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС,

керуючись принципами екозбалансованого розвитку, вважаємо за необхідне невідкладно:

Стосовно системних рішень Міністерства в сфері довкілля та екополітики

1.  Здійснити кроки щодо забезпечення пріоритетності сфери екополітики та ролі природного довкілля, зокрема, шляхом:

•  інтегральної реорганізації Мінприроди в Міндовкілля, передбачивши управління
•  природними ресурсами

1.  водними,
2.  в т.ч. морськими,
3.  земельними,
4.  лісовими,
5.  рибними,
6.  природно-заповідного фонду,
7.  надр,

•  інформацією щодо довкілля, шляхом сучасної інформаційно-аналітичної системи
•  заходами щодо змін клімату, передбачивши перепідпорядкування Управління гідрометеорології (з відання ДСНС),
•  діяльністю щодо заходів в сфері енергоефективності,
•  Державною інспекцією з ядерного регулювання (забезпечивши формування і контроль дотримання єдиної політики у сфері всіх екофакторів, включно з радіаційним, а також поводження з відходами, в т.ч. з радіоактивними, в одному природоохоронному відомстві), забезпечивши його незалежність в межах визначеної компетенції;
•  введення міністра довкілля у склад РНБО;
•  виділення в складі КМУ посади віце-прем’єра, відповідального за блок довкілля, енергетики, транспорту, будівництва, комунального та сільського господарства, просторового планування.

1.  Організувати заходи щодо стандартизації підходів екополітики та практики в Україні із країнами Євросоюзу з метою втілення заходів з конвергенції норм законодавства, в т.ч. на базі Плану апроксимації, інших підходів;
2.  Впровадити вимогу врахування довкільної складової при прийнятті рішень, пов’язаних із довкіллям, та забезпечити перегляд стратегічних рішень, котрі мають вплив на довкілля, на предмет їх екосистемності.
3.  Повернути екологічну експертизу законотворчої діяльності — практику, коли законопроекти проходять таку оцінку перед розглядом Верховною Радою України.
4.  Забезпечити послідовний перехід на відновлювану енергетику та енергоощадливість, здійснити перегляд Енергетичної стратегії на основі критеріїв енергоефективності та методології екосистемного підходу.
5.  Здійснити дослідження та, при потребі, перегляд рішень, пов’язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
6.  Здійснити заходи щодо підвищення екобезпечності техногенних об’єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктів.
7.  Зосередити увагу та надати пріоритетність заходам щодо боротьби з деградацією земель та відновлення якості земельних ресурсів, які є національним багатством. Посилити координацію державних органів та приватних землевласників щодо боротьби з деградацією земель та підвищенню їх родючості.
8.  Внести зміни в законодавство про зелений тариф шляхом запровадження норми, котра передбачатиме заборону купівлі електроенергії за зеленим тарифом у МГЕС, котрі розташовані у межах цінних річкових ділянок.
9.  Зберегти науково-експертний потенціал, здійснити координацію та актуалізацію наукових програм.
10.  Посилити нагляд за виконанням «Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки». Суворо карати керівників, які замість звітів про виконання пунктів цього плану надсилають формальні або неправдиві дані.
11.  Взяти до відома та організувати відповідне виконання рекомендацій Громадської оцінки національної екологічної політики за 2011 рік.
12.  Забезпечити виконання Резолюції слухань у Комітеті ВРУ з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні» від 4 липня 2013 р. № 13/1. Не допустити здійснення видобутку сланцевого газу без прийняття нормативної бази, яка б убезпечувала населення та території від негативних впливів хімічних речовин, радіонуклідів, фізичних факторів, пов’язаних з застосуванням фрекінгу та інших негараздів.
13.  Вважати критерії, пов’язані із якістю життя та збереженням природи, базовими при розрахунку індексів розвитку держави та суспільства; сприяти впровадженню екосистемного підходу.

Адміністративна реформа

Розробити і затвердити типове Положення про департамент екології та природних ресурсів ОДА (до моменту відновлення територіальних управлінь Мінприроди в областях і затвердження нового типового положенням про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, мм. Києві та Севастополі, що враховуватиме прогалини в роботі ліквідованих територіальних управлінь в областях) та виключити неправомірні частини з існуючих положень про департаменти екології та природних ресурсів ОДА.

Перейменувати Міністерство екології та природних ресурсів на Міністерство охорони навколишнього природного середовища (довкілля).

Внести зміни до ЗУ «Про природно-заповідний фонд», якими передбачити тимчасове виконання функцій ліквідованих ДУОНПС в областях в сферу повноважень чинних профільних департаментів ОДА.

Створити на базі Міністерства екології та природних ресурсів України єдиний архів матеріалів щодо природно-заповідного фонду України. З цією метою Мінприроди необхідно отримати у новостворених підрозділів обласних державних адміністрацій копії всіх наявних матеріалів щодо існуючих та перспективних територій природно-заповідного фонду у кожній з областей, містах Києві і Севастополі. Перевірити дотримання ліквідованими  установами законодавства про архівний фонд України.

Видати постанову КМУ, якою доручити всі архіви ліквідованих ДУОНПС передати новоствореним департаментам екології та природних ресурсів ОДА, з відповідним наданням переліків каталогів таких архівних матеріалів до Мінприроди.

Відновити ліквідовану Державну службу заповідної справи у формі Державного агентства заповідної справи як окремого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра екології та природних ресурсів України.

Створити посаду еколога (або відповідального за екополітику) в усіх райдержадміністраціях держави та міських адміністраціях міст обласного підпорядкування в рамках створення системи загального екологічного нагляду за усіма проектами рішень органів влади та органів місцевого самоврядування.

Правові аспекти екополітики

Забезпечити неухильне і негайне виконання міжнародних зобов’язань держави за ратифікованими багатосторонніми угодами у сфері охорони довкілля. В першу чергу, здійснити заходи для повного впровадження положень Конвенції Еспо та Оргуської конвенції, шляхом:

а) забезпечення неухильного виконання розпорядниками екологічної інформації вимог законодавства про доступ до публічної та екологічної інформації, в тому числі, відмовитися від практик незаконного обмеження доступу до інформації, незаконних відмов у доступі до документів, а також ігнорування положень про активне поширення інформації про свою діяльність та прийняті рішення через офіційні веб-сайти. Для цього, між іншим, ратифікувати Верховною Радою України Київський протокол до Оргуської конвенції, що був підписаний Україною ще у 2003 році;

б) запровадженням в Україні європейської системи оцінки впливу на навколишнє середовище, в тому числі стратегічної, яка би забезпечувала ефективне врахування прогнозованих впливів на довкілля запланованої діяльності (проектів, планів, програм) та думки громадськості органом, що приймає рішення про погодження такої діяльності (затвердження програми). Це забезпечить впровадження в Україні положень Директиви ЄС 2011/92/ЄС стосовно оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище, що є обов’язковим в рамках участі України у Європейському енергетичному співтоваристві.

2. Забезпечити участь представників Міністерства у функціонуванні Єдиної державної системи цивільного захисту населення та територій та її територіальних підсистем. Утворення органів швидкого реагування на надзвичайні довкільні події.

3. Передбачити регулювання усіх чинників забруднення довкілля під дахом одного міністерства, тобто передати всі повноваження МОЗу щодо фізичних та біологічних чинників до Мінприроди, залишивши за МОЗом тільки санітарно-гігієнічні аспекти.

Люстрація центральних та регіональних природоохоронних органів та державних підприємств, установ та організацій, що знаходяться у сфері їхнього управління

Прийняття Закону України «Про люстрацію».

3. Проведення експертизи законодавства на предмет корупційних ризиків та  ліквідація цих ризиків правовим шляхом.

4. Швидка та адекватна реакція на всі порушення, відкриття службових, кримінальних та адміністративних проваджень, проведення слідчих дій та притягнення винних до відповідальності. Правова адаптація інституції журналістських та громадських екологічних розслідувань для ініціації службових, кримінальних та адміністративних проваджень.

5. Здійснення постійного контролю за діяльністю центральних та регіональних природоохоронних органів громадським сектором шляхом перевірки на відповідність чинному законодавству України рішень, що ними приймаються, методами, передбаченими законодавством.

6. Рекомендувати звільнити зараз із займаних посад:

•  окремих працівників на підставі подання правоохоронних органів, відкритих корупційних справ та юридичних дій щодо підозри про корупцію, і далі – згідно процедури щодо відповідальності.
•  окремих працівників, на підставі документів та документованих звернень громадян, установ, громадських організацій – щодо вчинених дій з ознаками невідповідності посаді, саботажу чи зловживання службовим становищем, з подальшим розглядом справи на люстраційній комісії.

Рекомендувати створити кадрову – атестаційну та люстраційну комісії для оцінки службової відповідності працівників, попередньо обговоривши на відкритих громадських слуханнях їхні Положення, порядок (пере-) атестації (люстрації) та персональний склад. Рекомендувати умовно перевести до кадрового резерву керівників підрозділів міністерства та інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), діяльність яких скеровується та координується Міністром, до рівня заступника директора департаменту – до рішення люстраційного органу. Розглянути потребу в відповідних медичних обстеженнях кандидатів на посади в держорганах.

1.  Врахувати при роботі, зазначеній в п. 6,  пропозиції щодо люстрації та кадрового резерву, сформовані учасниками Форуму Підприємства, що належать до сфери управління водночас і  безпосередньо Мінприроди,  і ЦОВВ, діяльність яких спрямовується і координується міністром Мінприроди, мають бути піддані аудиту (із обов’язковим залученням громадських активістів) на предмет відповідності статутній діяльності та положенню ЦОВВ та міністерства, а також кадровій оптимізації за схемою, зазначеною вище.

Підвищення ефективності та боротьба із корупцією у сферах дозволів та державного нагляду (контролю)

1.  Передбачити реформування системи державного нагляду (контролю) з метою зменшення частоти та підвищення ефективності безпосередніх перевірок об’єктів.
2.  Ліквідувати у законодавстві прогалини, які створюють передумови для корупційних схем шляхом:

•  перегляду існуючої системи на предмет усунення дублювання дозвільних документів та вилучення неефективних дозволів.
•  для ряду дозволів природоохоронного напрямку встановлення нижнього порогового рівня природокористування, впливу на довкілля тощо, до досягнення якого не вимагатиметься одержання відповідного документа дозвільного характеру.
•  максимальне збільшення строку дії дозволів та прозорі механізми одержання документів дозвільного характеру.

3. Перегляд та приведення до реальності методик нарахування збитків.

Щодо стандартизації підходів роботи з Європейським Союзом

1.  Провести експертну перевірку виконання міжнародних конвенцій у галузі охорони довкілля, Стороною яких є Україна, проаналізувати ефективність міжнародної діяльності Мінприроди та поїздок за кордон.
2.  Активізувати координацію впровадження директив та виконання міжнародних конвенцій, в т.ч. в контексті Угоди про асоціацію з ЄС.
3.  Провести відповідні навчання зацікавлених департаментів (груп), організувати залучення позабюджетних коштів (міжнародних) для цієї мети.
4.  Започаткувати виконання Плану дій з транспозиції та імплементації вимог Оселищної та Пташиної Директив; розпочати реалізацію планів-дій реалізації цих Директив (у т.ч. розробити класифікатор типів оселищ для біогеографічних регіонів України та скласти список типів оселищ, які потребують охорони; визначити та затвердити на законодавчому рівні список типів оселищ, які потребують охорони), ввести до Закону «Про природно-заповідний фонд України» та відповідних нормативних документів статус та режими Смарагдових об’єктів, які визначені Бернською конвенцією і є еквівалентом об’єктів Натура 2000 Оселищної директиви.
5.  Провести визначені експертами заходи щодо підвищення рівня обізнаності громадян у питаннях директив та міжнародних конвенцій.
6.  Вітати участь представників Мінприроди та його територіальних підрозділів на міжнародних конференціях та семінарах екологічної тематики, які проводяться в Україні, для підвищення рівня їх обізнаності та фаховості.
7.  Використовувати можливості українських еко-НУО у їхній співпраці з еко-НУО інших держав щодо залучення передового досвіду з виконання директив та міжнародних конвенцій у інших країнах. Залучати за допомогою екоактивістів України добровільних помічників з числа фахівців-екологів Європи та світу.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) та екомережа (пілотний розгляд)

1.  Створити Державне агентство заповідної справи (ДАЗС) та розпочати процес передачі в управління національні природні парки (НПП), заповідники, інші установи ПЗФ (у міру фінансового та організаційного забезпечення).
2.  Розблокувати процес створення нових територій та об’єктів ПЗФ на сухопутній території України та у межах морської акваторії Чорного та Азовського морів (станом на сьогодні напрацьовано матеріали, але минулим складом Адміністрації Президента заблоковано процес щодо створення). Організувати роботу спеціальних адміністрацій для 5 нових територій ПЗФ, зокрема для НПП Ківерцівський «Цуманська пуща», «Залісся», «Синьогора», «Білоозерський» та природного заповідника «Михайлівська цілина».
3.  Здійснити перегляд та виконання Державного бюджету України на 2014 рік з метою оптимізації видатків на утримання та матеріально-технічне забезпечення 45 установ ПЗФ Мінприроди (у першу чергу видатків на оплату праці).
4.  Забезпечити встановлення меж територій та об’єктів ПЗФ, оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, передані у постійне користування, у тому числі вирішення питання невідкладної передачі 53 тис. га у користування установам ПЗФ від державних лісогосподарських підприємств.
5.  Генеральній прокуратурі України ініціювати розслідування фактів переслідування та тиску на осіб з причин їхнього сприяння розвиткові заповідної справи .
6.  Встановити заборону на зміну цільового призначення земель та скасування статусу природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов’язаних з їхнім збереженням та використанням.
7.  Провести аналіз стану використання земель, зарезервованих для заповідання, та забезпечити невідкладне створення відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
8.  Заборонити будівництво ГЕС на ділянках, котрі включають об’єкти ПЗФ та інші природоохоронні території, а також об’єкти, зарезервовані або заплановані під заповідання та екологічно цінні річкові ділянки (відповідно до критеріїв Водної рамкової директиви ЄС).
9.  Проаналізувати стан виконання програм щодо формування національної, регіональних та місцевих екомережі і здійснити заходи щодо відновлення відповідної діяльності, люстрування та покарання саботажників.
10.  Передати у підпорядкування Мінприроди території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, створені з вилученням, наданням земель державної власності.
11.  Негайно вжити заходів щодо встановлення стану документального оформлення таких природоохоронних територій як «екокоридори», прийняття нормативної бази по їх ефективній охороні та інформуванню населення та фахівців зацікавлених установ про їх межі, факт існування та обмеження господарчої та іншої діяльності на їх територіях.
12.  Розпочати процес перепідпорядкування всіх природних заповідників, національних парків та біосферних заповідників Міністерству. При цьому створити всі умови для збереження професійних кадрів цих природоохоронних установ та одночасно люстрації тих посадовців, які вчиняли протиправні дії в минулому.
13.  При розробці проектів створення об’єктів ПЗФ, проектів землеустрою, зонування та  інших документів, що регламентують їхню діяльність передбачити необхідність їхніх узгоджень із розробниками Наукового обґрунтування створення цих об’єктів ПЗФ. Ввести в практику перевірку відповідності цих документів Науковому обґрунтуванню створення цих об’єктів ПЗФ.
14.  Провести вибіркову перевірку відповідності Науковому обґрунтуванню створених у 2010 – 2013  роках заповідних об’єктах (пілотним чином – в Миколаївській області) та результативності вкладених коштів.

Поради для Міністерства екології та природних ресурсів стосовно посилення співпраці із екоНУО

1.  Посилення впливу екоНУО:

•  ефективна співпраця з владою та Міністерством, а також з НУО та суспільством.
•  використання експертного потенціалу НУО за умови їхньої згоди
•  створення «Бюро екологічного лобіювання», для чого створити робочу групу з представників зацікавлених НУО.
•  відновлення уваги до розвитку екоосвіти та освіти для екозбалансованого розвитку.
•  відновлення дієвого інституту громадських інспекторів охорони природи, повернення громадським інспекторам права оформлення (можливо, разом зі співробітниками міліції) протоколів адміністративного правопорушення з екологічних статей.

1.  Інформування та комунікації:

•  забезпечувати доступ та інформування НУО і населення; державні установи повинні чути еко-НУО та враховувати їхню думку та пропозиції.
•  активна просвіта та освіта населення.
•  створювати тематичні розсилки, сайти, сторінки в соцмережах.
•  видання друкованої екогазети.

1.  Розвиток мережі екоорганізацій:

•   відновити практику проведення щорічних національних форумів еко-НУО.
•  оцінити стан екоруху України.
•  створити Фонд розвитку та підтримки громадських екоорганізацій України.
•  сприяти фінансуванню заходів екоНУО, у тому числі з державного фонду ОНПС.
•  створити та підтримувати єдиний реєстр (базу даних) екоНУО України (з регіональним та місцевим рівнями).

Інші рекомендації щодо організаційних кроків

1. Забезпечити дієвість Оргуського інформаційно-координаційного механізму та відповідне матеріально-технічне оснащення для роботи інформаційно-просвітницького Оргуського центру ДЕА при Мінприроди України Посилити контроль за внутрішнім ринком торгівлі червонокнижними видами та видами переліку IUCN, наприклад, через налагодження механізмів співпраці відповідних профільних та силових структур щодо проведення контролю ринків.
2.  Організувати виконання зобов’язань згідно Конвенції CITES. Станом на минулий рік, Україна відповідальна за 56 % усіх випадків нелегального трафіку видів (і їхніх продуктів) CITES до Євросоюзу згідно статистики у базі даних EU-TWIX. Необхідна воля Мінприроди, Мінагрополітики, Митної та Прикордонної служб щодо спільної координації дій, призначення пунктів пропуску для видів CITES, де є відповідні спеціалісти, навчання персоналу, особливо на російсько-українському кордоні.

Механізми виконання резолюції

1.  Регулярні форуми еко-НУО
   1.  Оновлена Колегія з участю представників еко-НУО.
   2.  Оновлена НТР.
   3.  Національні платформи, Наукові комітети та Технічні комітети.
   4.  Міністерству екології та природних ресурсів виступити ініціатором розробки Постанови КМУ із Типовим положенням про Експертно-наглядові ради ЦОВВ, де такі б співпрацювали з ЦОВВ з врахуванням різних можливостей Інтернет-зв’язків. Залучити до його розроблення юристів-екологів НУО за їхньою згодою.

Резолюція була підготовлена, обговорена та погоджена за участю 78 учасників Всеукраїнського форуму експертів  громадських екоорганізацій, науковців, журналістів від 19.03.2014 року.

Всеукраїнський форум був організований та проведений МБО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ), ВГО «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ)  та Всесвітнім фондом природи WWF

ДОДАТОК 1

Додаткові рекомендації щодо розвитку ПЗФ та екомережі (пілотні напрацювання)

1.  Надати працівникам служби охорони статус працівників органів МВС; забезпечити отримання дозволу на носіння власної мисливської зброї для цілей охорони об’єкту ПЗФ.
2.  Розробити уніфіковані кваліфікаційні критерії та нормативи згідно напрямків діяльності працівників установ ПЗФ, а також систему конкурсного відбору фахівців відповідно до профілю їх роботи.
3.   Запровадити систему регулярного централізованого навчання для підвищення кваліфікації працівників установ ПЗФ (наприклад – щорічні курси підвищення кваліфікації) з урахуванням необхідності формування міждисциплінарних знань.
4.  Запровадити заходи щодо підвищення участі громади у функціонуванні об’єктів ПЗФ (в т.ч. погодження заходів із громадою), започаткувати обмін досвідом щодо цього між установами ПЗФ; видати посібник з аналізом наявного практичного позитивного й негативного досвіду роботи об’єктів ПЗФ з місцевими громадами.
5.   Забезпечити особливий контроль за дотриманням цільового призначення земельних ділянок у межах територій ПЗФ. У терміновому порядку завершити заходи щодо винесення і фіксації на місцевості меж територій об’єктів ПЗФ.
6.  Вирішити питання невідкладного наповнення та використання для поточних запитів міністерства та інших органів новоствореної ГІС «Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду» інформацією про межі та режим 7800 територій та об’єктів ПЗФ.
7.   Забезпечити розроблення, розгляд та затвердження режимних документів для об’єктів ПЗФ, зокрема проектів організації територій та матеріалів лісовпорядкування для установ ПЗФ Мінприроди.
8.   Забезпечити надання статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення новим 19 водно-болотним угіддям, доопрацювання описових листів щодо 33 водно-болотних угіддя міжнародного значення з метою забезпечення гідного представлення України як учасника Рамсарської конвенції на черговій 12 конференції сторін (2015 рік).
9.   Здійснити виконання міжнародних зобов’язань України у сфері розвитку ПЗФ, зокрема підписання підготовленої угоди про співпрацю з Міністерством довкілля Франції, Меморандуму щодо збереження об’єкту Всесвітньої природної спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», виконання завдань щодо функціонування тристороннього транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся», створення 5 нових транскордонних біосферних резервати.
10.  Ліквідувати законодавчу можливість вилучення для суспільних потреб земель зі складу територій ПЗФ.
11.  Ініціювати розслідування фактів переслідування та тиску на осіб з причин їхнього сприяння розвиткові заповідної справи (Генеральна прокуратура України).
12.    Запровадити більш прозору систему підбору кандидатів на посаду директора установ ПЗФ терміном щонайменше 3 роки і процедури його затвердження з метою подолання тенденцій до авторитаризму, підвищення професійних знань заповідної справи та забезпечення прогресивних технологій управління.
13.  Оприлюднювати через національні та регіональні ЗМІ випадки хабарництва та свавілля органів влади, самоврядування, окремих посадовців з питань використання ресурсів об’єктів ПЗФ, у тому числі незаконне полювання, самозахват землі тощо.
14.  Позбавити заповідні об’єкти завдань необґрунтованого примусового заробляння грошей і госпрозрахунку.
15.  Працювати над позабюджетним залученням коштів для забезпечення статутних завдань міністерства (залучення міжнародних грантів Міністерство Німеччини – проблема податку), визначити особу у Міністерстві, відповідальну за виконання такого залучення.

 

http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/6701/