13 березня відбулося засідання громадської екологічної ради, під час якого розглядали кричущі екологічні проблеми Дніпропетровської області. Серед них: відсутність моніторингу радіологічного забруднення сільськогосподарських земель та продуктів харчування, нестача територій та достатніх коштів для висадки нових лісів, забруднення повітря та Дніпра, зокрема підприємством Євразу (заводом ім. Петровського).

В.о. заступника голови Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник сказав, що не дивлячись на те, що наша область є прифронтовою, влада готова вирішувати екологічні проблеми. З минулого року жодне екологічно важливе питання не приймається адміністрацією без обговорення з громадською екологічною радою при ОДА. На кожному важливому документі має стояти віза голови цієї ради Олексія Ангурця. Це зменшує ризик корупції та дозволяє екологам впливати на ситуацію.

До представника влади звернувся В’ячеслав Сандул, голова нікопольського відділення «Міжнародного Фонду Дніпра»:

– Нас цікавить міжобласна співпраця з Запорізькою областю, тому що екологічні проблеми Нікополя просто неможливо вирішити виключно на рівні Дніпропетровщини. По-перше, немає єдиного підходу з водокористуванням у басейні Каховського водосховища. По-друге, планується будівництво 7-го і 8-го енергоблоків Запорізької АЕС, що бентежить екологів та місцевих мешканців. По-третє, не створено техніко-екологічного обґрунтування зони спостереження довкола Запорізької АЕС, 65% котрої припадає на територію Дніпропетровської області. Хоча це найбільша АЕС в Європі.

Святослав Олійник запропонував усі ці проблеми вирішувати разом з активістами екологічного руху. І задля цього на найближчу нараду запросити представників Інспекції з ядерного регулювання, відділення якої є в Дніпропетровській області. Вони мають розповісти, куди витрачаються кошти, що виділяються з державного бюджету на Жовті Води та Енергодар.

В.о. начальника Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Руслан Стрілець розповів про роботу його відомства в 2014 році. Серед досягнень: зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу на 9%, зменшення обсягів накопичення твердих промислових відходів – на 7% та виявлення 103 незаконних смітників, з якими будуть боротися вже цього року. Чиновниками навіть створена карта з точними координатами розташування цих смітників по всій області, але вона поки не оприлюднена. У планах також збільшити надходження до державного бюджету екологічного податку, тому що торік недоплата перевищила 40 млн. грн.

В.о. начальника Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Величко розповів, що торік через верхові пожежі ми повністю втратили 16 га лісу, а від низових пожеж постраждали більше 300 га. Цього року на створення нових лісів буде виділено 2 млн. грн., що дозволить створити 180 га нових лісів і на 80 га провести лісовідновлювальні роботи. Це вкрай замало, тому що раніше садили від 1 000 до 3000 га на рік. І для порівняння: на озеленення одного Дніпропетровська у міському бюджеті цього року передбачено 25 млн. грн.

Валерій Величко поскаржився, що інколи гроші є на посадку нових лісів, проте вільної землі для них немає. Кожна територія, що виділяється на ці цілі, має бути належним чином оформленою, а це забирає багато грошей. Тільки цього року на паперові справи буде витрачено більше 1 млн. коштів.

Голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА Олексій Ангурець розповів про підсумки роботи в 2014 році та плани на 2015-й. Екологічна громадськість збирається контролювати виконання Придніпровською ТЕС своїх зобов`язань. Усі вони містяться у підписаному торік меморандумі. Тоді підприємство отримало так звану «чорну мітку» і було вимушено співпрацювати з екологами. Цього року «чорну мітку» хочуть вручити Євразу (заводу ім. Петровського) та іншим підприємствам-забруднювачам області. Але це далеко не всі екологічні проблеми регіону.

– Треба посилити боротьбу з підпалами та спалюванням сміття. Міліція не реагує на звернення громадян, тому варто проводити роз’яснювальну роботу з представниками силових структур. Потрібно залучати до роботи громадських екологічних інспекторів, котрі б моніторили вирубку лісів та інші нагальні проблеми довкілля, – заявив Олексій Ангурець.

– Треба щось робити з масовим знищенням посадок. У нас в Волоському це вже перетворюється на екологічне лихо, тому що вирубують усе підряд. Селяни не можуть за новими цінами опалювати хату газом, бо треба на місяць витрачати до 4,5 тис. грн., тому переходять на альтернативні види палива – на дрова, – звернувся до екологів мешканець Волоського Ігор Матвій.

– Ми не можемо одразу вирішити усі проблеми, які накопичувалися десятиріччями, але ми вперше почали конструктивно співпрацювати з обласною владою. Раніше нас просто не хотіли чути. Тому й дійшли до такого кризового стану, – відповів Олексій Ангурець. – Приходьте зі своїми пропозиціями і давайте разом будемо змінювати ситуацію на краще.

Представник «Громадської взаємодії» Євген Ткаченко розповів про те, що утворилася критична ситуація у сільському господарстві з радіологічним забрудненням земель. До цього призвело безконтрольне внесення мінеральних добрив, котрі ніхто не перевіряє на радіацію. А на Придніпровському хімічному заводі, наприклад, добрива зберігаються поруч з відходами уранового виробництва…

– Жоден фермер та власник агропромислового господарства не зацікавлений у перевірці земель на рівень радіації. І при цьому ми хочемо йти в Європу і продавати там свої продукти харчування, але без радіологічного контролю це неможливо, – заявив Євген Ткаченко. – Скажу більше, що навіть на «Укрзалізниці» не перевіряють на радіаційне забруднення вагони, що курсують країною і перевозять продукцію. Перевірку проходять лише ті, що возять товари за кордон.

Євген Ткаченко сказав, що в Дніпропетровській області треба збільшувати кількість акредитованих радіологічних лабораторій, котрі б могли здійснювати такі важливі перевірки промислових товарів і продуктів харчування на радіацію. На нараді було вирішено підняти це питання на найвищому рівні.

Проголосували також за продовження копіткої роботи зі створення заповідника «Самарський бір» та національного природного парку «Орільський» (всі документи стосовно останнього вже узгоджені на обласному рівні і направлені на погодження в Київ).

Потрібно також розробити методичний посібник для КП «Зеленбуд», щоб озеленення міста відбувалося на наукових засадах. Обрізка дерев має плануватися заздалегідь. Для працівників «Зеленбуду» можна навіть провести спеціальні тренінги. А ще потрібно контролювати роботу водоканалів області, котрі використовують кошти з бюджету не за призначенням. Як результат, через неякісну питну воду відбувається справжній геноцид мешканців Дніпропетровська та області.

Серед пропозицій, котрі учасники наради внесли з голосу, було підвищення штрафів для підприємств-забруднювачів, розробка паспорту «Блакитного озера», аналіз активного розвитку тваринництва в області, аналіз програми з зариблення водойм, сприяння створенню сміттєпереробних підприємств. Ефективно боротися зі смітниками можна лише, коли людям є куди віддавати сміття на переробку. У Польщі, наприклад, будують один сміттєпереробний завод на 6 сіл, і проблема одразу знімається.

В.о. начальника Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Руслан Стрілець зазначив, що влада вже змінила своє ставлення до промислових та побутових відходів. На часі нове гасло: «Відходи – це ресурс!» А ще в області буде створено автоматичну систему моніторингу довкілля. Вона дозволить швидко виявляти джерела забруднення, поки що повітря. У перспективі – і води теж. Це дозволить адекватно реагувати на незаконні дії підприємств-забруднювачів, порушуючи проти їхніх керівників карні справи.

«Україна все ще на перепутті між шляхом до самостійної безпечної та квітучої держави та дорогою в прірву. Кожен з нас має зробити свій маленький крок, який допоможе прискоренню держави на шляху до сталого заможного розвитку, подалі від безодні совкового минулого», – такими словами завершив зустріч головуючий засідання Олексій Ангурець.