Атмосферне повітря – украй важливий природний ресурс, що виконує геологічні, екологічні, терморегулюючі, захисні, енергоресурсові, господарські, оздоровчі та інші функції. Його призначення – забезпечити людей, тваринний і рослинний світ життєво необхідними газовими елементами (киснем, вуглекислим газом), пом’якшити температурні перепади (повітря – поганий провідник тепла і холоду), захистити поверхню Землі від космічного, радіаційного й ультрафіолетового сонячного випромінювання, метеоритів та інших космічних тіл, переважна маса яких згорає в атмосфері; забезпечити виробничі процеси киснем, азотом, воднем і нейтральними газами як виробничою сировиною і для отримання кисню, азоту і т.п. у різних виробничих процесах (горіння палива), виплавляння металів і руд (доменні й мартенівські процеси), автомобільного і повітряного транспорту тощо.

Атмосферне повітря є життєво важливим компонентом довкілля, невід’ємною частиною середовища проживання людини, рослин і тварин. Воно являє собою природну суміш газів: 78,08% азоту, 20,95 – кисню, 0,03 – вуглекислого газу, 0,93 – аргону і 0,01% інших газів (в основному інертних). Будь-яке відхилення від цього складу свідчить про наявність джерела забруднення – природного або штучного і сигналізує про небезпеку для біоти й людини. Ступінь небезпеки залежить від кількісних і якісних параметрів відхилення.

Атмосферне повітря в незмінному складі існує на планеті Земля не один мільйон років, протягом яких з’явилися вищі тварини, примати і людина – Homo Sapiens. Фактично людина, як і вся земна біота, мешкає на дні повітряного акваріума, іменованого атмосферою.

Дихання є безперервним процесом. За відсутності повітря життя людини можливе не більше ніж 5 хвилин. Людина за добу вдихає близько 20 тис. літрів повітря, або 25 кг. Атмосферне повітря становить близько 90% масообміну організму людини з навколишнім природним середовищем (решта 10% – вода і їжа), тобто, за рік вона пропускає через свій організм усередньому 9 т повітря.
При такому величезному масообміні з атмосферою навіть незначний вміст у повітрі, що вдихається, сторонніх домішок – пилу, хімічних речовин, органічних сполук – призводить до їх значного впливу на організм, його передчасного руйнування, спричиняючи спочатку алергічні реакції, а потім – виникнення і розвиток різноманітних захворювань.

Атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що людині й більшості живих організмів необхідно повітря певної якості, а під впливом людської діяльності хімічний склад і фізичні властивості повітря погіршуються. На Землі вже майже не залишилося місць, де воно зберегло свої первозданні чистоту та якість, а в окремих промислових центрах стан атмосфери є загрозливим. У великих містах, наприклад, десятки мільйонів людей дихають повітрям, котре не відповідає сучасним нормам і є шкідливим для їх здоров’я, на кожного жителя цих міст щорічно припадає близько 1т небезпечних речовин.

Джерело; Степаненко, Обиход,Омельченко та ін, 2016.