Верховна Рада взялася за ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу. Такою є вимога ЄС. Парламентські комітети з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань екологічної політики та природокористування підтримали законопроєкт № 0303. Про це повідомили у Міндовкіллі.

У Монреальському протоколу йдеться про речовини, які виснажують озоновий шар Землі. Цей міжнародний договір спеціально розробили для його збереження. Монреальський протокол набрав чинності 1 січня 1989 року. Він передбачає обмеження, або припинення виробництва речовин, які шкодять озоновий шар.

А от у жовтні 2016 року до Монреальського договору додали Кігалійську поправку. Вона дає чіткий порядок скорочення  використання гідрофторвуглеців. ГФВ – це речовини, які містяться в холодильному обладнанні та кондиціонерах, і є надпотужними парниковими газами. Кігалійську поправку вже ратифікували 163 країни. Вона дає графіки скорочення споживання гідрофторвуглеців, незалежно від часу ратифікації документу.

Ратифікація поправки не лише про довкілля, але і про економіку. Затягування матиме негативні наслідки для промисловості. Приміром, якщо Україна ратифікує поправку зараз, ГФВ скоротиться на 40%  від базового рівня. Утім, якщо це перенести, скажімо, аж на 2029 рік, вона втратить перехідний період. Нашій державі доведеться скорочувати ГФВ на 70%. А це – удар по промисловості.

Ба більше, з 1 січня 2028 року Євросоюз запровадить заборону на торгівлю з країнами, які не є сторонами поправки. А от 1 січня 2033 року імпорт і експорт цих речовин заборонять у всіх країнах світу. Міністерка Світлана Гринчку переконана, що ратифікація поправки необхідна для української економіки.

«Ми не можемо дозволити собі залишитися осторонь глобальних екологічних ініціатив. Відмова від ратифікації означає втрату доступу до міжнародних ринків та інвестицій, відставання у технологічному розвитку. Впровадження сучасних, енергоефективних рішень допоможе нам зменшити шкідливі викиди, скоротити витрати на енергоресурси та створити нові можливості для бізнесу. Україна повинна діяти зараз, щоб мати час на адаптацію та не втрачати конкурентних переваг», – говорить Світлана Гринчук.

У майбутньому Україна має намір перейти на альтернативні холодоагенти. Звісно цей крок потребуватиме інвестицій, утім він сприятиме запровадженню екологічного обладнання. А модернізація технологій завжди дає нагоду для розвитку ринку енергоефективних рішень.