20 травня, у Дніпрі повернулася до роботи станція моніторингу якості поверхневих вод «Наяду-2». Узимку вона перебувала на консервації, а тепер пройшла монтаж і знову працює. «Наяда-2» розташована на березі річки Дніпро, на Монастирському острові, на території навчально-наукового комплексу «Акваріум», ДНУ імені Олеся Гончара.
Водний моніторинг – сезонне явище. Він проводиться лише в теплу пору року.
– Ми вимірюємо стан в з весни до осені. Взимку обладнання консервується, а навесні дістається. Зараз ми знаходимося в процесі відновлення сезонної роботи нашого обладнання, – пояснює експерт ЦЕМ Олексій Ангурець.
Станція функціонує в Дніпрі з 2023 року та знаходиться на балансі КП «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради. ЦЕМ працює з 2017 року, але з початком російського повномасштабного вторгнення його діяльність довелося призупинити. Причина – брак фінансування. Та завдяки допомозі від чеських партнерів Центр екологічного моніторингу знову працює.
– До відновлення роботи нас підштовхнула катастрофа на Каховському водосховищі, коли російська федерація знищила греблю. Нам потрібно було розуміти, яка якість води у Дніпрі, – констатує експерт ЦЕМ Олексій Ангурець.
«Наяда-2» – має високоточне аналітичне, кліматичне та допоміжне обладнання. Вона встановлена на базі «Акваріуму» невипадково. Бо науковці з навчального комплексу допомагають експертам з ЦЕМ з інтерпретацією даних.
– Якісь базові параметри ми розуміємо, але глибше розібратися нам допомагають науковці, – сказав Олексій Ангурець.
Станція вимірює понад 20 показників води. Серед яких температура, pH, каламутність, вміст хлорофілу, кисню, органічного вуглецю, нітратів, амонійного азоту тощо. Ці показники дають зрозуміти, в якому стані знаходиться екосистема річки Дніпро. Здебільшого вони стосуються господарства та рибного господарства. Утім «Наяда-2» не вимріює параметри, пов’язані з впливом води на здоров’я людини.
Таких станцій з моніторингу якості води як «Наяда-2» в Україні – одиниці. На балансі ЦЕМ їх дві, але зараз запустили тільки одну.
– Якщо буде достатньо ресурсів, ми запустимо й другу. Вона має контролюватиме якість води на питному водозаборі, – поділився планами Олексій Ангурець.
Як працює «Наяда-2»?
Вона розташована на спеціальній платформі, на самому березі Дніпра і складається з двох частин. Перша являє собою шафу з аналітичним, кліматичним та допоміжним обладнанням. Друга частин занурена у річку. Її датчики мають
доступ до води у режимі 24 на7. Зі станції вся інформація про показники в
цілодобовому режимі, майже одразу потрапляє на сервер.
– Ми отримуємо дані і починаємо з ними працювати. Аналізуємо, динаміку змін: добові, щотижневі, сезонні. Ці дані використовуємо для того, щоб розуміти, як змінюється гідроекосистема річки. Інформація дозволяє нам передбачити момент, коли може відбутися замор риби або цвітіння водного середовища, – пояснює ситуацію Олег Маренков – проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Наразі науковці мають у свої базі за три роки дані з «Наяда-2». Це дозволяє їм простежувати динаміку, наприклад, зі зміни кисню, фосфатів, нітратів.
– Це основні такі гідрохімічні показники, які дозволяють оцінити якість водного середовища для біоти (риб та водоростей – ред.)і населення, в тому числі, – пояснив Олег Маренков.
Портативний пристрій Hanna HI98194
Але «Наяда-2» – стаціонарна станція. Вона вимірює якість води тільки в рекреаційній зоні Монастирського острову. Дослідник ЦЕМ роблять виїзди по теренах Дніпропетровщини і досліджують якість води в тамтешніх водоймах.
Масове цвітіння водоростей в Самарі? З річки через низьку якісь води повилазили раки? У таких випадках, дослідники ЦЕМ беруть з собою портативний прилад Hanna HI98194. Він являє собою зонд з датчиками, який знаходиться у спеціальному чемодані.
Пристрій показує найважливіші параметри якості води. Лужність кисень, відсоток насичення киснем, електропровідність кисню, солоність, атмосферний тиск, мінералізацію. Загалом їх 14.
– Цих параметрів достатньо для того, щоб дати характеристику стану води. Зараз показники в нормі, – говорить інженер ЦЕМ Мирослав Гончар. Він опустив зонд пристрою у Дніпро і зробив заміри.
– Наразі ми бачимо, що майже всі показники більш-менш в нормі. Розчинний кисень високий і це – дуже гарно, але лужність –8,4. Це трохи забагато. Правда, такою ситуація є по всій області. Лужність перевищена на Дніпропетровщини у різних річках, – пояснив Мирослав Гончар.
– Лужність – це водний показник Рh – прояснює ситуацію Олег Маренков. – Вода може бути або лужна або кисла.7 – 7,5 це нейтральний показник ph. Закислення відбувається, коли йде руйнування органіки. Зазвичай, це трапляється восени. Зараз ще недостатня кількість діатонових водоростей синьо-зелених водоростей. Немає ще масового цвітіння і Рh може бути більш лужна, але потім показники можуть змінитися через процеси окиснення в водному середовищі.
Щоб переконатися у правильності роботи стаціонарної станції «Наяда-2» HI98194 та портативного пристрою «Hanna» науковці роблять повірку. Приїздять до «Акваріму», вимірюють воду портативним пристроєм, беруть дані з «Наяда-2» та роблять пробу води. Потім пробірку везуть до сертифікованої гідро-хімічної лабораторії ДНУ імені Олеся Гончара. Там хіміки проводять дослідження. Після нього порівнюють результати з пробірки, станції та вимірювального пристрою.
– Поки дані співпадають. Це означає, що «Наяда-2» та «Hanna» HI98194працюють вірно,– констатував Олег Маренков.
Коли в Дніпрі найчистіша вода?
Усе залежить від пори року. Науковці дійшли такого висновку після аналізу даних з «Наяда-2». У весняні місяці, коли немає спеки, вода у Дніпрі прозора та чиста. Але ситуація змінюється улітку .
– Ми спостерігаємо повторне виділення біогенів, а саме фосфату та нітрату, які є у донних відкладеннях. Вони вступають у кругообіг речовин і спостерігається цвітіння води. Тоді ми можемо бачити масовий розвиток синьо-зелені водоростей. Через це, у воді не вистачає кисню та відбувається масовий мор риби та інших гідробіонтів, – каже Олег Маренков.
Олег Маренков не радить купатися у Дніпрі під час цвітіння води. Каже, це може нашкодити здоров’ю. Частина людей має алергію на синьо-зелені водорості. Щоб дніпровці не намагалися охолодитися від майже сорокаградусної спеки в брудному Дніпрі, на Монастирському острові є спеціальні інформативні таблички. Вони застерігають люде від купання в річці, під час цвітіння води.
– У мого двоюрідного брата – алергія на водорості. Він потрапив у воду, яка цвіте і отримав на шкірі опіки. Інколи рибалки ловлять дрібну верховдку з зеленим пузцем. Така рибка наїлася синьо-зелених водоростей. Потім її торговці сушать на продаж. Якщо з’їсти таку рибку, може бути отруєння. Так само, нею не варто годувати домашніх тварин, їм буде погано. Я також не рекомендував мити їжу в синьо-зеленій воді. Один мій друг сполоснув у ній огірки. У нього сталось отруєння, – поділився Олег Маренков.
Як моніторинг води впливає на рішення місцеової влади?
Екологічний моніторинг допомагає органам місцевої влади прийняти вірні рішення.
Олег Маренков звернувся до Державного Агентства рибного господарства України та до Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів. Запит був такий. Треба заводнювати водойми басейну Дніпра білим товстолобиком.
Чим гарна ця риба? Товстолобик – достатньо велика риба і природний споживач синьо-зелених водоростей. Він може важити 40 кілограм. Щоб риба набрала хоча б один кілограм ваги, їй треба з’їсти 33 – 35 кілограмів водоростей. Заселення водоймів рибою є біологічним методам регуляції водної якості.
– Ми дали біологічні обґрунтування скільки риби треба запускати кожного року в Дніпро щоб не пошкодити екосистему. Правда, Дніпропетровське водосховище – величезне. Щоб вирішити проблему цвітіння водоростей потрібен час, – розповів Олексій Маренков.
Також біологи провоели успішний експеримент з зариблення у водоймі-охолоджувачі ЗАЕС, ще до російської окупації.
– Там було масове цвітіння і заселення водойму товстолобиками дозволило це явище зменшити. Правда, водойма-охолоджувач дрібніша ніж Дніпропетровське водосховище. Тому, зариблення спрацювало добре.
Дані про якість води – у народ
Влітку та восени, на сайті ЦЕМ можна знайти звіти про результати вимірювання «Наяда-2».
– Ми хочемо, щоб громадськість знала, яка вода в місті, і мала доступ до актуальних даних. Це сприяє не тільки екологічній безпеці, а й формуванню культури відповідального ставлення до довкілля», – пояснив Олексій Ангурець.
На основі даних зі станції моніторингу та портативного пристрою науковці проводять дослідження.
– Ми публікуємо статті в наукових журналах сумісно з працівниками ЦЕМ та чеськими колегами, – додав Олег Маренко.
Станція «Наяда-2» повертається до роботи у рамках проєкту «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту» за сприяння та фінансування Чеської агенції розвитку.