8 липня відбувся онлайн-семінар «Забруднення без кордонів: Стан атмосфери і прогноз повітря в динамічних умовах».

До конференції у Zoom доєдналися понад 70 учасників. Серед них – науковці, екоактивісти, представники місцевого самоврядування та об’єднаних територіальних громад. 

Під час заходу експерти з Чеської Республіки та України обговорювали, як забруднене повітря може мандрувати крізь державні кордони, а також яким чином бойові дії впливають на атмосферне середовище. Особливу увагу приділили ситуації на Херсонщині. Нагадаємо, понад 70% цієї області окуповано росією. 

Онлайн-семінар організувала чеська неурядова організація «Арніка», у рамках проєкту «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту».

«Наша головна мета – це не тільки перезапустити регіональну систему моніторингу, яка вже до повномасштабної війни функціонувала на досить високому рівні на Дніпропетровщині, але й надалі вдосконалювати її завдяки досвіду та ноу-хау з Чеської Республіки», – наголосила представниця НУО «Арніка» та координаторка Програми «Чисте повітря для України» Марцела Чернохова.

Наразі ініціатива «Чисте повітря для України» реалізує на території Дніпропетровської та Запорізької областей два ключові проєкти. Окрім згаданого проєкту з моніторингу, також реалізується проєкт «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів».

Стан атмосфери – забруднення без кордонів: наслідки пожеж та прогноз якості повітря. Досвід з Чехії

«Забруднення мандрують на великі відстані. тверді частки пилу (ТЧ2.5  та ТЧ10), озон та оксиди азоту, можуть переноситися вітром на сотні та тисячі кілометрів не тільки між країнами, але і між континентами. Це означає, забруднення, що утворюється в одному регіоні чи країні, може суттєво впливати на якість повітря в іншій», – констатує Бланка Крейчі. 

Вона –  експертка з якості повітря, керівниця відділу якості повітря Чеського гідрометеорологічного інституту, який знаходиться неподалік від столиці Праги, в містечку Острава.

За її словами, склад забруднювачів під час такої «подорожі» змінюється. Наприклад, гази типу SO₂ та NO2 вступають у хімічні реакції в атмосфері, утворюючи вторинні частинки – сульфати або нітрати.

Один неочікуваний момент. Забруднення, що переноситься з інших регіонів, не обов’язково розсіюється під час переміщення. Навпаки – його концентрація може збільшуватися і погіршувати локальні умови.

Також Бланка Крейчі перерахувала фактори, які впливають на розсіювання забруднювачів: це напрямок вітру, інтенсивність сонячного випромінювання, вертикальний температурний градієнт, температурні інверсії, опади, висота джерела викидів, рельєф місцевості, фізико-хімічні властивості частинок, їх маса і розміри.

Чи потрапляє забруднення з інших країн до Чехії? Відповідь, так. Наприклад, силікатний мінеральний пил. Він із Сахари кочує до Європи кожного року, і цей процес науковці відслідковують за допомогою супутників знімків. Утім, в березні-квітні 2024 року сталася унікальна ситуація. Пустельного пилу до Європи потрапило більше, ніж це буває зазвичай. Смог від нього вразив майже усю Чехію.

«Зазвичай пил із Сахари  залишається у вищих шарах атмосфери, що призводить до туманного неба, нижчих піків температури та зниження продуктивності сонячних електростанцій. Однак епізод на рубежі березня та квітня 2024 року був винятковим, оскільки частинки пилу рухалися дуже близько до землі, що призвело до збільшення концентрації частинок ТЧ у повітрі, яким ми дихаємо», – пояснила Бланка Крейчі. За її словами, ця ситуація продемонструвала, що Чехії варто вносити правки до законодавства, щоб бути готовою до таких ситуацій зі смогом.

Але пустеля Сахара – не єдине джерело транскордонних забруднень повітря у Чехії. Іншим джерелом транскордонного забруднення стали пожежі в Канаді.  Дим та інші шкідливі речовини, що утворилися внаслідок лісових пожеж, перетнули Атлантику й дійшли до Європи.

Також Бланка Крейчі навела приклад пожежі в Національному парку «Чеська Швейцарія», яка сталася 24 липня 2022 року, у самій Чеській Республіці. Від неї постраждало понад 1000 постраждалих гектарів землі, а дим поширився на сотні кілометрів. 

«Коли люди вранці прокинулися у Празі, вони думали, що пожежа відбувається десь дуже близько. Хоча, насправді, ліси горіли за понад 100 км від них», – згадала експертка.

За її словами, пожежа поширювалася, через екстремальну посуху та гаряче літо. У повітрі домінували фракції ТЧ2.5, а його якість погіршилася не лише у Чехії, але й дійшла до інших країн Європи. Шлейф диму підіймався на висоту до 2 км, що підтверджено даними системи LIDAR.

Транскордонне забруднення – це міжнародна проблема, яку визнає і законодавство Європейського Союзу. Відповідно до Директиви ЄС 2024 року про якість повітря:

1. Держави-члени мають координувати свої зусилля для ідентифікації джерел транскордонного забруднення і розробки спільних планів дій. 
2. Під час оцінки якості повітря необхідно враховувати зовнішні джерела забруднення та мінімізувати їхній вплив. 
3. Країни-члени повинні співпрацювати з державами поза ЄС, особливо з кандидатами на вступ, для спільного вирішення цієї проблеми. 
4. Громадськість має отримувати доступ до актуальної інформації про стан повітря, зокрема про транскордонні впливи.

Щоб вчасно попередити населення та вразливі групи, на кшталт, дітей, пенсіонерів та хворих про погіршення якості повітря створюються прогнози. Вони здебільшого стосуються короткотривалого періоду і робляться на 1–3 дні наперед. Такі прогнози є важливими для:

• своєчасного інформування населення, особливо вразливих груп; 
• ухвалення оперативних рішень (наприклад, обмеження транспорту); 
• планування заходів у школах, спортивних закладах тощо. 

Для створення прогнозів використовують метеорологічні моделі, дані про викиди, вимірювання концентрацій забруднювачів, а також обчислювальні моделі їх розсіювання.

«Створення прогнозу –  це такий складний процес, але не обов’язково створювати саме свій прогноз, адже, наприклад, є певні прогнози якості повітря, які ви можете знайти у вільному доступі, наприклад на сайті Copernicus, ви можете знайти прогноз від CMS», – рекомендує Бланка Крейчі. 

У Чехії доступ до екологічних даних є відкритим – усе безкоштовно розміщено на державному порталі, хоча раніше частина метеоінформації була платною.

Презентацію Бланки Крейчі нижче за посиланням

2025-07_Krejci_AQtransborder-forecast (1)

Український досвід у відстеженні забруднення повітря: аналіз, моніторинг, моделювання та прогнозування

Михайло Саванець, завідувач лабораторії моніторингу атмосферного повітря Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, поділився вітчизняним досвідом. Інститут використовує супутникові дані Sentinel-5P, що надають інформацію щодня, у ранкові години доби. Відповідно, є можливість простежити, як поширюються в атмосфері забруднюючі речовини.

«Давайте візьмемо відомі пожежі квітня 2020-го року. Уже на основі наших оброблених даних ми бачили поширення монооксиду вуглецю (чадного газу). І це якраз той випадок, коли транскордонне джерело забруднення було на території України», – проілюстрував Михайло Саванець. 

Також супутники дозволяють фіксувати пилові бурі. Проте важливо пам’ятати, що за знімками не завжди зрозуміло, на якій висоті знаходиться забруднення. Саме тому, Михайло Саванець радить залучати до аналізу додаткові джерела.

Після початку повномасштабної війни, інститут зосередився на оцінці наслідків бойових дій. Супутникові знімки свідчать про зменшення забруднення на лінії фронту. Це – результат російських руйнувань української промисловості.

А от у прикордонних регіонах росії, знімки з супутників навпаки показують зростання забруднення повітря на 30 – 40%. Причина – воєнна активність держави-агресорки. 

Також гідрометеорологічний інститут аналізує наслідки ударів російських дронів та ракет по містах України. Але тут є певні нюанси. Потрібні дуже ґрунтовні підтвердження, що повітря погіршилося саме від наслідків бойових дій. Тут не підійдуть тільки гіпотези. 

«І після того, як ми знаходимо, наприклад, підтвердження, що є можливе потенційне зростання (забруднення – ред.) в деяких частинах міст, ми маємо ще довести, що ця флуктуація не є типовою, тому що можливо вона і спостерігалась раніше і до воєнних дій. Це є просто наслідок. Також у нас враховані інші джерела, які можуть на це впливати», – зазначив Михайло Саванець.

Саме тому, за весь час повномасштабної війни вдалося зафіксувати лише 255 випадків зростання забруднення в містах саме в результаті воєнних дій. 

Гідрометеорологічний інститут проводить моніторинг якості повітря за супутниковими даними.Важливою новиною став запуск на орбіту 1 липня супутника Sentinel-4. В УкрГМІ вже розпочали писати скрипти та програмні модулі  для автоматизованого  оперативного оброблення даних Sentinel-4.

«Якщо попередній супутник (Sentinel-5P – ред.)  зробив певну революцію в галузі, то цей зробить для європейського дома абсолютну революцію теж для всіх країн. Ми, нарешті зможемо бачити, як розвивається той чи інший, наприклад, викид як він поширюється», – сказав експерт.

Також Український гідрометеорологічний інститут розпочав спільну роботу з Українським гідрометеорологічним центром по встановленню та створенню власної конфігурації моделі SILAM (System for Integrated modeLling of Atmospheric composition). Це дасть можливість оперативно та безперервно прогнозувати  якість атмосферного повітря в Україні. Як це виглядатиме на практиці? Українські фахівці на українських обчислювальних ресурсах будуть робити прогнози на моделі створеної спеціально для території України. 

Нижче –  презентація Михайла Саванця.

Savenets

Утворення нових джерел забруднення повітря внаслідок обстрілів Херсонщини

Херсонщина наразі страждає від постійних російських обстрілів. Через ракети, снаряди, дрони та каби від окупантів, на території області відбуваються пожежі, руйнуються інфраструктурні та промислові об’єкти, будинки цивільних.

«І на даний час на території Херсонської області основна частка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбувається не від роботи підприємств промислових, а саме через вибухи, пожежі, руйнування інфраструктури і інші прояви війни», – констатує Тетяна Дурягіна, головний спеціаліст відділу нормування природокористування управління дозвільної діяльності Департамент захисту довкілля та природних ресурсів  Херсонської облдержадміністрації 

Порівняно з 2021 роком,у 2023-му, промислові викиди забруднюючих речовин на Херсонщині скоротилися з 17,1000 тн до 5500 тн. Але це не повна картина. За словами Тетяни Дурягіної, деякі опідприємства не подають в умовах воєнного стану статистичну та адміністративну звітність. 

До повномасштабного вторгнення центр з гідрометеорології в Херсонській області здійснював моніторинг по трьом напрямкам. Забрудненням поверхневих вод та радіацією займалася Каховська гідрометеорологічна обсерваторія, яка наразі не функціонує, так як була зруйнована окупантами. Наразі на Херсонщині хіба, що функціонує моніторинг якості атмосферного повітря. Але він можливий лише у межах міста Херсон. Там працюють 4 пости. По області — немає жодного

«У Херсоні постійно фіксуються перевищення середньодобових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, а саме: по діоксиду азоту, оксиду азоту, та перевищення норм фенолу й формальдегіду, які прямо пов’язані з активністю ведення бойових дій», – пояснила Тетяна Дурягіна.

У результаті російських влучань та падінь боєприпасів на Херсонщині відбуваються пожежі. Від них у атмосферне повітря потрапляє велика кількість забрудників. Зменшити їхню кількість допоможе локалізація горіння. Але оскільки окупанти застосовують тактику повторних ударів, швидко локалізувати вогнище і погасити його стає неможливо. Найскладніша ситуація в тих районах Херсону, які знаходяться неподалік від узбережжя Дніпра. Через активність російських дронів пожежні бригади не можуть вчасно прибути  на місце влучання.

Підсумовуючи виступ, Тетяна Дурягіна зазначила, що в умовах війни неможливо ні запобігти забрудненню атмосфери, ні прогнозувати чи контролювати показники таких забруднень. Можливо лише виконувати мініму дій.

Також спікери відповіли на питання від учасників. Нижче можна подивитися відеозапис онлайн-семінару.

Захід організовула чеська неурядова організація «Арніка» в рамках проєкту «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту».

Партнери – ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП Центр екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради. Захід відбудеться за підтримки чеського Агентства з Розвитку та Програми «Transition» в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.