У червні експерти Програми «Чисте повітря для України», на чолі з координаторкою Марцелою Черноховою та експертом з екології Олексієм Ангурцем завітали до прифронтових регіонів. Про це повідомляють на cleanair.org.ua.

Екологічна місія стосувалася Дніпропетровщини, Херсонщини та Запоріжжя. Саме на теренах цих областей «Чисте повітря для України» втілює проєкт «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів».

Фахівці  спілкувалися з представниками місцевої влади, шукали шляхи вирішення екологічних викликів територіальних громад та презентували результати дослідження.

Як експерти з’їздили на Херсонщину?

6 червня, на роковини російського знищення Каховської ГЕС, представники «Чистого повітря для України» взяли участь у міжнародній конференції «Друга річниця трагедії Каховської ГЕС — екологічний вимір». Її організувала Херсонська ОВА під головуванням її начальника Олександра Прокудіна.

На конференції говорили про наслідки підриву дамби та знищення Каховського моря. Марцела Чернохова та Олексій Ангурець продемонстрували результати «Першого дослідження забруднення донних відкладень Каховського водосховища».

Потім експерти з’їздили до Чорнобаївської та Посад-Покровської територіальних громад.

У легендарній Чорнобаїцівці фахівці говорили з представниками місцевої влади та відвідали тамтешній полігон твердих побутових відходів. Він є одним з джерелом забруднення довкілля.

Село Посад-Покровське постраждало від російських обстрілів. Ворог зруйнував понад 930 будинків. Експерти відібрали проби ґрунту на території зруйнованої та спаленої заправки і будуть аналізувати забруднення.

Після руйнації Каховської ГЕС у селах проблеми з водою. Вона подається тільки раз на тиждень. Щоб добратися до води, місцевим доводиться  бурити свердловини на глибині 120 метрів. Хоча, до російського вторгнення вистачало і 60 метрів.

Херсонщина жорстко потребує ефективної системи поводження з відходами.  Документами передбачено 67 пунктів зберігання, але по факту працюють лише 42. Щоб поліпшити ситуацію, місцева влада намагається їх сортувати власними силами і відправляє їх на переробку. Інколи відходи мандрують аж до Миколаєва. А от будівельне сміття на Херсонщині може отримати друге життя. Його планують у майбутньому використовувати для відбудови області.

Експерти «Чистого повітря для України» переконані, що Херсонщині необхідна комплексна екологічна та інфраструктурна підтримка.

Яка ситуація на Дніпропетровщині?

12 червня  команда «Чистого повітря» побувала в двох громадах Дніпропетровщини.

Так, у селищі Яворницьке громада запроваджує енергоефективні проєкти. Системи автономного живлення, сонячні панелі на будівлях ліцею, садочку, амбулаторії і ЦНАПу – ось рішення для забезпечення світла без генераторів. Частину ініціатив громада втілила у життя без фінансування із зовні.

«Ми хочемо розвиватись чесно та прозоро — працювати не за принципом ‘дайте’, а як партнери. Показуємо, що громада має потенціал, і прагнемо бути частиною європейських рішень, адаптованих до наших умов», — каже Дмитро Екзархов, голова Іларіонівської ТГ.

Ось про які виклики  спілкувалися представники програми «Чистого повітря для України» із мешканцями та місцевою владою громади.

– модернізація очисних споруд;

– зношеність інженерної та водопровідної інфраструктури;

– створення та впровадження ефективної системи поводження з водними та ТПВ;

– втрати бюджетоутворюючих підприємств, які виїхали через війну.

Також  говорили про можливе сортування відходів, модернізацію водопостачання, актуальність екологічної освіти для молоді та дітей.

Іларіонівська громада успішно долає проблеми зі сміттєзвалищами. Зокрема, сміття намагаються сортувати по контейнерам. Так, 60% відходів складає органіка. Такого висновку дійшли в результаті морфологічного аналізу. Тому, Іларіонівська громада і далі розглядатиме можливість створення умов для компосування і мріє про власну сортувальну станцію.

У громаді змогли відновити водопровідну башту. На випадок пожежі саме вона стане джерелом води, а якщо її відключать, ця споруда забезпечить потреби селища.

«Це саме той тип громади, з якою хочеться працювати. Не велике місто з гігантськими бюджетами, а мотивована команда, яка змінює життя вже сьогодні — попри війну», — відмітила Марцела Чернохова, координаторка міжнародної програми «Чисте повітря для України» (Arnika, Чехія).

Також 12 червня «Чисте повітря для України» поспілкувалося з головою  Черкаської ТГ Дніпропетровської області Юрієм Тараном та представниками адміністрації. Вони говорили про співпрацю. Зокрема домовилися про анкетування громади для попередньої екологічної оцінки.  Місцеві мешканці та представники влади  заповнять анкету, розроблену в рамках проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів». Там вони дадуть оцінку потенційним забруднювачам.

17 червня експерти «Чистого повітря для України» відвідали Томаківську громаду Дніпропетровщини. Там вони дивилися на запровадження у життя грантового проєкту  «Відновлення природного балансу. Створення простору біорізноманіття для гармонії людини та природи». Ця ініціатива отримала фінансування в рамках програми «Чисте повітря для України», що впроваджується чеська НГО «Арніка».

Ялинки, сосни, дуби  – ці рослини громада висадила під час реалізації першого етапу проєкту. Саме такі дерева характерні для місцевої екосистеми.

«Уявіть, яка тут краса буде за кілька років! Але це лише початок», — зазначив заступник томаківського селищного голови Валерій Хведчук.

Спільними зусиллями створили  зелений простір — місце відпочинку, навчання і єднання з природою.

Ще однією частиною проєкту є екологічний клас просто неба. Школярі зможуть вивчати світ рослин і комах у природному середовищі, вчитися берегти біорізноманіття на практиці. І тут допоможуть їм не підручники, а власний досвід.

Як відбувся візит команди «Чистого повітря для України» до громад Запоріжжя?

У Запорізькій області команда «Чистого повітря для України» говорила з директором Агенції регіонального розвитку Запорізької області, Аскадом Ашурбековим. Потенційні інфраструктурні та екологічні проєкти з соціальним ефектом, локальним бізнесом та міжнародною підтримкою + виклики прифронтових громад – ось якими були основні теми для спілкування.

«Всім нашим громадам цікаво створювати проєкти, які мають не лише соціальний, а й підприємницький компонент. Ми хочемо створювати рішення, які мають розвитковий характер», — зазначив директор Агенції.

Експерти «Чистого повітря для України» та директор Агенції регіонального розвитку разом відвідали Кушугумську громаду. Вона, на думку Аскада, має колосальний потенціал. Там поспілкувалися з представниками місцевого самоврядування, відвідали проблемними локації та обговорили можливості спільної роботи.

«Кушугумська громада є унікальною. З одного боку — це передмістя Запоріжжя, з іншого — вона знаходиться поблизу лінії фронту, а з третього — постраждала внаслідок руйнування Каховської ГЕС. До того ж очисні споруди м. Запоріжжя фактично розміщені на нашій території. Тож громада дуже специфічна та цікава для дослідження стану довкілля та впливу на нього», – зазначив голова Кушугумської селищної ради Володимир Сосуновський.

Ось якими є основні виклик Кушугумської ОТГ:

– проблеми з водопостачанням та зрошенням після підриву Каховської ГЕС;

– втрата рибопромислового комплексу;

– розвиток системи управління відходами;

– забруднення повітря та ґрунтів від полів фільтрації, куди надходять стоки з очисних споруд Запоріжжя.

Олексій Ангурець розповів, що після підриву Каховської ГЕС  команда «Чистого повітря для України» здійснила у липні 2023 року відбір проб мулу та донних відкладень у Малокатеринівці та Біленькому.

«В результаті ми виявили забруднення важкими металами, органічними сполуками, включно з інсектицидами — зокрема ДДТ. Це прямий сигнал, що моніторинг потрібно продовжувати і розширювати», — розповідає Олексій.

«Ми хочемо бути корисними громадам не лише аналізом і проведенням дослідження, а й системною підтримкою. Ми вже працюємо з понад 20 громадами в 4 прифронтових громадах (Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська та Харківська) і можемо запропонувати реальні інструменти, щоб вам було легше планувати нові прожкти, залучати партнерів і ухвалювати рішення», — фіналізувала Марцела Чернохова, координаторка проєкту від чеської організації Arnika.

«Чисте повітря» на конференції ПРООН

19-20 червня Марцела Чернохова та Олексій Ангурець взяли участь в науково-практичній конференції «Методи й практики покращення охорони довкілля в індустріальних містах України», яку організувала UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. Вони виступили з доповідями на у панельній дискусії про якість атмосферного повітря — моніторинг, моделювання, дослідження, як допомагати громадам/містам, і що потрібно змінити.

Експерти поділилися успіхами програми, розповіли про роботу Центру екологічного моніторингу, виклики й результати розвитку моніторингу довкілля на Дніпропетровщині. Вони дали інформацією про співпрацю з громадами, які досить активно запроваджують локальні системи екоконтролю.

Олексій Ангурець під час виступу сказав:

«Моніторинг повітря важливий, бо він поєднує три критичні речі: якість нашого життя, розвиток технологій і смартсіті. Це про нас — як ми живемо, як розвиваються наші міста і як ми взаємодіємо з довкіллям».

На конференції  дуже багато говорили про Дніпропетровщину. Саме тут Програма «Чисте повітря для України» реалізує проєкт із відновлення системи моніторингу довкілля спільно з ЦЕМ  та за підтримки Чеського агентства розвитку.

«Ми не просто допомагаємо відновлювати Центр екологічного моніторингу, який постраждав у 2022 році. Ми робимо його сильнішим — розширюємо мережу станцій, залучаємо університети, впроваджуємо європейські стандарти», — наголосила Марцела Чернохова.

Наразі в Дніпрі працює 6 постів моніторингу. І лише один з них належить до офіційної системи. Усі решта – такий собі народний моніторинг. Ці пости встановили активісти власними силами і зараз їх підтримують міжнародні партнери. Утім для Дніпра цього недостатньо. Це – місто велике, а отже – амбітне. Дніпро поставило собі мету протягом найближчих 5 років збільшити кількість постів до 300.

Марцела Чернохова висловила жаль, що у дискусії не взяли участь представники Міндовікілля. На її думку, їм варто було б побачити, скільки всього корисного зробили на місцях.

Зокрема у Кривому Розі працює власна мережа моніторингу з портативними приладами та спеціалізованим КП «Інститут розвитку міста». У «Чистому повітрі для України зазначили, це приклад, як громада може взяти на себе ініціативу — і перетворити екологічний контроль на частину розвитку міста. Також у Кривому Розі працюють над поорталом модуля геоінформаційної системи.

Також на конференції говорили про відповідальність бізнесу та його екологізацію. Прикладом соціально-відповідального бізнесу є ПрАТ Кривий Ріг Цемент. Це підприємство одним із перших пішло на співпрацю з ЦЕМ. А потім і взагалі на житловому будинку встановило пост моніторингу  повітря і це дозволило збільшити кількість даних у мережі моніторингу Кривого Рогу.

Червнева місія команди «Чисте повітря для України» охопила десятки локацій у трьох прифронтових областях — Херсонській, Дніпропетровській і Запорізькій.

«Ми вкотре впевнилися: навіть у найскладніших умовах громади України мають силу, волю й бачення для сталого розвитку — їм лише потрібна фахова підтримка, доступ до даних і довіра до власних рішень», – повідомляють у «Чистому повітрі для України».

Проєкт «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» реалізовується в рамках програми «Чисте повітря для України» за сприяння чеської НГО «Арніка» та фінансової підтримки чеського Агентства з Розвитку і Програми «Transition» в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.

Українські партнери  – ГО «Зелений світ – Друзі Землі» та КП Центр екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради.