Температура води у річці Дніпро підвищується. Про це 2 липня повідомили на прес-конференції, у прес-центрі «Відкритий» лідер ГО «Зелений світ – Друзі Землі»  Олексій Ангурець та проректор з наукової роботи ДНУ імені Олеся Гончара Олег Маренков. Вони оголосили результати моніторингу поверхневих вод у місті Дніпро.

Дослідження організували комунальне підприємство Дніпропетровської ОДА «Центр екологічного моніторингу» та команда «Чисте повітря для України» –  спільна програма чеської громадської організації «Арніка» та мережі місцевих неурядових організацій з різних регіонів України.

Моніторинг проводиться уже другий рік поспіль. Завдяки цьому дослідженню стало відомо, що температура води у Дніпрі зросла від 17 до 23 градусів. Рівень pH знаходиться в межах норми – 6,9 – 7,5. З киснем у воді Дніпра все гаразд. Його показник складає 14 міліграм на один літр. А от хімічне споживання кисню дещо підвищене, але це пов’язано зі зростанням температури та деструктивними процесами руйнування органічних сполук у водоймі. Вміст вуглецю складає від 18 до 21 мг /л при розчиненому вуглекислому газі 15 мг/ л.

– Вуглець і розчинений CO2 впливають на фотосинтез рослин і на їх вегетацію. Тобто, їх наявність дозволяє рости біомасі водоростей. Це – природні процеси і вони будуть компенсуватися надлишковим розвитком рослинності. Ніяких небезпек немає, – пояснив Олег Маренков.

Щоб проаналізувати воду, фахівців з квітня по кінець листопада збирали зразки води за 17-ма показниками.

«Моніторинг триває протягом всього вегетаційного періоду, тобто всього процесу життєдіяльності гідробіонтів (організмів, що живуть у воді, – ред.), аж до пізньої осені», – пояснив Олег Маренков.

Серед найголовніших параметрів для моніторингу Олексій Ангурець виокремив наступні: розчинний кисень, температуру води, біохімічне споживання кисню. А от доволі специфічними показниками є наявність розчинного вуглецю, електропроводності та хлорофілу.

– Це специфічні параметри але, вони є важливими для наукового комплексного аналізу стану води, – переконаний Олексій Ангурець.

На основі цих 17 параметрів можна оцінити загальну якість середовища існування екосистеми. Науковці їх аналізують і дивляться відхилення від норми. Якщо їх знаходять, шукають причину.

– Ми реагуємо на нітрати, на фосфати, визначаємо pH, дивимось скільки кисню і тоді вже можемо розуміти, що відбувається з екосистемою. А ще, паралельно вивчаємо біоту. Дивимося, як там мешкають рибки, як там ростуть рослини. Ми проводимо комплекс досліджень, – пояснив Олег Маренков.

Науковці проводять аналіз на автоматизованій станції «Наяда – 2». Вона знаходиться у Дніпрі, на Монастирському острові.

– Це доволі нова і передова для України методологія з вивчення і дослідження води. І саме в цій частині ми є піонерним напрямком. Він дуже перспективний, оскільки дає безперервний масив даних. На приклад, ми можемо прослідкувати, як вони змінюються в залежності від температури, сезону та розташування. Тобто, моніторинг – це комплекс, який потрібен для визначення стану води, – розповів Олексій Ангурець.

Водночас моніторинг поверхневих вод Дніпра не є ані епідеміологічним контролем, ані контролем якості стану питної води. За словами Олексія Ангурця, для цього потрібно брати інші параметри. Є спеціальні структури, які за це відповідають і дають інформацію. Також результати моніторингу стосуються лише окремого фрагменту Дніпра.

– Базуючись тільки на вимірюваннях однієї станції важко давати рекомендації щодо всієї річки. Це – початок. Це – приклад того як потрібно збирати дані і моніторити весь Дніпро, – пояснив Олексій Ангурець.