Архів позначки: Чисте повітря для України

Який стан повітря у Кривому Розі після аварії на коксохімі?

У неділю 23 червня частину Кривого Рогу накрила хмара диму.  Йдеться про Металургійний, Саксаганський та Довгинцівський райони.

Автоматизовані пости моніторингу у Кривому Розі зафіксували незначну динаміку росту концентрацій окремих забруднюючих речовин, зокрема дрібнодисперсного пилу PM2,5 та PM10, озону. Про це повідомляє «Чисте повітря для України».

Причиною викиду шкідливих речовин у повітря та утворення хмари диму стало аварійне відключення виробничих потужностей на коксохімічному виробництві Арселор Міттал. В результаті цього виникла пожежа.

У пресслужбі ситуацію прокоментували так.

«Сьогодні близько 05.00 сталося раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми. Виробничники вимушені були вдатися до ряду кризових технологічних дій для збереження виробничого обладнання, зокрема обладнання коксохімічного виробництва та забезпечення безпеки працівників. Візуальні ефекти, на жаль, були видимі в місті. Зараз енергопостачання відновлено. Ситуація контрольована».

Утім представники заводу не сповістили містян одразу про аварію на підприємстві, про виникнення ускладнень і наслідкіи, а також не пояснили, чи небезпечна хмара диму.

Станом на 11:30, за даними автоматизованих постів моніторингу в Кривому Розі, концентрації всіх забруднюючих речовин вже знаходилися в межах нормативних значень.

Керівник міського управління екології Олександр Скакальський розповів, що після отримання офіційної інформації про аварійну ситуацію на підприємстві, група швидкого реагування ВСП «Криворізький РВ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» негайно виїхала на місце події.  Представники ОЦКПХ провели дослідження вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території прилеглої житлової забудови. Згідно з їхніми даними, спостерігалися незначні перевищення граничнодопустимих концентрацій наступних речовин:

діоксиду азоту – 0,22 мг/ м3 (при нормі 0,2 мг/ м3),

аміаку – 0, 26мг/м3 (при нормі 0,2 мг/м3),

сірководню – 0, 0085 мг/м3 (при нормі 0,008 мг/м3).

Після проведення повторних досліджень атмосферного повітря о 14-00 год., концентрації забруднюючих речовин знаходились у межах гігієнічних значень.

Зауважимо, що за словами мешканців міста та активістів, система оповіщення про хімічні загрози не працює

Експерти поділилися результатами моніторингу поверхневих вод у Дніпрі

Температура води у річці Дніпро підвищується. Про це 2 липня повідомили на прес-конференції, у прес-центрі «Відкритий» лідер ГО «Зелений світ – Друзі Землі»  Олексій Ангурець та проректор з наукової роботи ДНУ імені Олеся Гончара Олег Маренков. Вони оголосили результати моніторингу поверхневих вод у місті Дніпро.

Дослідження організували комунальне підприємство Дніпропетровської ОДА «Центр екологічного моніторингу» та команда «Чисте повітря для України» –  спільна програма чеської громадської організації «Арніка» та мережі місцевих неурядових організацій з різних регіонів України.

Моніторинг проводиться уже другий рік поспіль. Завдяки цьому дослідженню стало відомо, що температура води у Дніпрі зросла від 17 до 23 градусів. Рівень pH знаходиться в межах норми 6,9 7,5. З киснем у воді Дніпра все гаразд. Його показник складає 14 міліграм на один літр. А от хімічне споживання кисню дещо підвищене, але це пов’язано зі зростанням температури та деструктивними процесами руйнування органічних сполук у водоймі. Вміст вуглецю складає від 18 до 21 мг /л при розчиненому вуглекислому газі 15 мг/ л.

– Вуглець і розчинений CO2 впливають на фотосинтез рослин і на їх вегетацію. Тобто, їх наявність дозволяє рости біомасі водоростей. Це – природні процеси і вони будуть компенсуватися надлишковим розвитком рослинності. Ніяких небезпек немає, – пояснив Олег Маренков.

Щоб проаналізувати воду, фахівців з квітня по кінець листопада збирали зразки води за 17-ма показниками.

«Моніторинг триває протягом всього вегетаційного періоду, тобто всього процесу життєдіяльності гідробіонтів (організмів, що живуть у воді, – ред.), аж до пізньої осені», – пояснив Олег Маренков.

Серед найголовніших параметрів для моніторингу Олексій Ангурець виокремив наступні: розчинний кисень, температуру води, біохімічне споживання кисню. А от доволі специфічними показниками є наявність розчинного вуглецю, електропроводності та хлорофілу.

– Це специфічні параметри але, вони є важливими для наукового комплексного аналізу стану води, – переконаний Олексій Ангурець.

На основі цих 17 параметрів можна оцінити загальну якість середовища існування екосистеми. Науковці їх аналізують і дивляться відхилення від норми. Якщо їх знаходять, шукають причину.

– Ми реагуємо на нітрати, на фосфати, визначаємо pH, дивимось скільки кисню і тоді вже можемо розуміти, що відбувається з екосистемою. А ще, паралельно вивчаємо біоту. Дивимося, як там мешкають рибки, як там ростуть рослини. Ми проводимо комплекс досліджень, – пояснив Олег Маренков.

Науковці проводять аналіз на автоматизованій станції «Наяда – 2». Вона знаходиться у Дніпрі, на Монастирському острові.

– Це доволі нова і передова для України методологія з вивчення і дослідження води. І саме в цій частині ми є піонерним напрямком. Він дуже перспективний, оскільки дає безперервний масив даних. На приклад, ми можемо прослідкувати, як вони змінюються в залежності від температури, сезону та розташування. Тобто, моніторинг – це комплекс, який потрібен для визначення стану води, – розповів Олексій Ангурець.

Водночас моніторинг поверхневих вод Дніпра не є ані епідеміологічним контролем, ані контролем якості стану питної води. За словами Олексія Ангурця, для цього потрібно брати інші параметри. Є спеціальні структури, які за це відповідають і дають інформацію. Також результати моніторингу стосуються лише окремого фрагменту Дніпра.

– Базуючись тільки на вимірюваннях однієї станції важко давати рекомендації щодо всієї річки. Це – початок. Це – приклад того як потрібно збирати дані і моніторити весь Дніпро, – пояснив Олексій Ангурець.