Архів позначки: довкілля

В українців погіршилося здоров’я через зміни клімату

Громадяни України страждають через кліматичні зміни. Такими є результати соціологічного опитування «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації». Дослідження організував Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».

 У квітні інтерв’юери з компанії «Соціоінформ» опитали методом face-to-face 2.000 респондентів зі всієї України.  Публічна презентація дослідження відбулася 2 серпня.

Відтак, 69% серед опитаних українців налякані змінами клімату. А от 22%  не вважають, що у майбутньому такі наслідки матимуть значення для місцевості, де вони мешкають.

Також 55% респондентів переконані, що зміна клімату є серйозною проблемою, а 37,4% називають  її «надзвичайно серйозною». І лише 7%  опитаних думають, що це взагалі не проблема.

Чимало респондентів вже відчули на собі негативні наслідки від зміни клімату. У 47,8%  опитаних українців через екстремальні погодні умови погіршився стан здоров’я, 29,3% потребують додаткового охолодження приміщень. А от 28,1%  респондентів частково, або повністю втратили врожай, 24,3% страждають від пожеж. Також 22,3 % опитаних бракує прісної води, включаючи питну, 19,5% зазнали  підтоплень внаслідок повені, а 16,3% постраждали від буревіїв.

Майже всі респонденти спостерігають підвищення температур влітку  – 86,5% та взимку – 83,2%.

Більшість опитаних українців назвали основною причиною зміни клімату діяльність людини загалом – 60%. Варіант «вирубка лісів» обрали 58% респондентів, а «викиди парникових газів від промисловості та енергетики» – 52%. Трохи менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди  парникових газів від транспорту – 47% та 24% – парникові гази від сільського господарства. Також 27% вважають, що кліматичні зміни є наслідком природних процесів. 

Хто має вживати заходи для боротьби зі зміною клімату? На думку 52% українців, які взяли участь в дослідженні – всі країни світу. 39,% вважають, що цією справою має займатися український уряд, 34% – міжнародні урядові організації, а 31% – громадські екологічні організації. 29% респондентів відводить таку роль місцевій владі і 22%  опитаних  – бізнесу та промисловим підприємствам. Чверть опитаних зазначили, що  кожен має вживати такі заходи особисто.

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» організував це опитування на замовлення проєкту «Capacities for Climate Action», що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським Союзом.

Більш детально ознайомитися із результатами дослідження «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації» можна тут.

У Дніпровсько-Орільському заповіднику є нові колонії птахів із Червоної книги

На теренах Дніпровсько-Орільського природного заповідника науковці знайшли нові поселення червонокнижних пернатих.

Представники видів крячок малий та кулик-сорока побудували собі домівки на теренах новосформованого острівця. Про це повідомили на сторінці заповідника у соціальній мережі «Facebook».

Співробітники наукового відділу Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко провели ряд польових виїздів. Науковці вивчали мікропроцеси формування островів на Дніпрі та шукали колоніальні поселення водно-болотних птахів на території заповідника.

Польові виїзди виявилися вдалими. Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко зафіксували нові контури новосформованого острівця між островом Кам’янистий та лівим берегом Дніпра. Саме тут оселилися представники Червоної книги України: крячок малий та кулик-сорока. Але великих колоній птахів на Обухівській заплаві та Таромському уступі науковці не зафіксували.

На думку співробітників заповідника, це пов’язано з потужними повенями у 2023 – 2024 роках. Вони винесли значну кількість зануреної водної рослинності з плавнів. Ці повені прорідили занурену рослинність, і в чорного та білощокого крячків немає великих за площею мікростацій гніздування. Тим не менш, дрібні колонії в плавнях існують. А отже, крячки не покидають територію заповідника.

Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко спостерігали за слідами тварин. Новоутвореним острівцем гуляють чаплі, кулики, мартини, баклани, качки, і навіть кабани.

Сліди

Науковці також досліджували молюсків та формування осадових порід. Вони виявили закономірності розподілу раковинного матеріалу в пригирловій частині однієї з  проток в Орільських плавнях.

Який стан повітря у Кривому Розі після аварії на коксохімі?

У неділю 23 червня частину Кривого Рогу накрила хмара диму.  Йдеться про Металургійний, Саксаганський та Довгинцівський райони.

Автоматизовані пости моніторингу у Кривому Розі зафіксували незначну динаміку росту концентрацій окремих забруднюючих речовин, зокрема дрібнодисперсного пилу PM2,5 та PM10, озону. Про це повідомляє «Чисте повітря для України».

Причиною викиду шкідливих речовин у повітря та утворення хмари диму стало аварійне відключення виробничих потужностей на коксохімічному виробництві Арселор Міттал. В результаті цього виникла пожежа.

У пресслужбі ситуацію прокоментували так.

«Сьогодні близько 05.00 сталося раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми. Виробничники вимушені були вдатися до ряду кризових технологічних дій для збереження виробничого обладнання, зокрема обладнання коксохімічного виробництва та забезпечення безпеки працівників. Візуальні ефекти, на жаль, були видимі в місті. Зараз енергопостачання відновлено. Ситуація контрольована».

Утім представники заводу не сповістили містян одразу про аварію на підприємстві, про виникнення ускладнень і наслідкіи, а також не пояснили, чи небезпечна хмара диму.

Станом на 11:30, за даними автоматизованих постів моніторингу в Кривому Розі, концентрації всіх забруднюючих речовин вже знаходилися в межах нормативних значень.

Керівник міського управління екології Олександр Скакальський розповів, що після отримання офіційної інформації про аварійну ситуацію на підприємстві, група швидкого реагування ВСП «Криворізький РВ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» негайно виїхала на місце події.  Представники ОЦКПХ провели дослідження вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території прилеглої житлової забудови. Згідно з їхніми даними, спостерігалися незначні перевищення граничнодопустимих концентрацій наступних речовин:

діоксиду азоту – 0,22 мг/ м3 (при нормі 0,2 мг/ м3),

аміаку – 0, 26мг/м3 (при нормі 0,2 мг/м3),

сірководню – 0, 0085 мг/м3 (при нормі 0,008 мг/м3).

Після проведення повторних досліджень атмосферного повітря о 14-00 год., концентрації забруднюючих речовин знаходились у межах гігієнічних значень.

Зауважимо, що за словами мешканців міста та активістів, система оповіщення про хімічні загрози не працює