Архів позначки: екологічна програма

Графік нарад з органами місцевого самоврядування щодо планування виділення коштів на 2017 рік із фонду охорони навколишнього природного середовища

Публікуємо Графік  нарад з органами місцевого самоврядування щодо планування виділення коштів на 2017 рік із фонду охорони навколишнього природного середовища. Ці зустрічі продовжують проходити  відповідно до презентованих раніше заходів Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації спільно з постійною комісією обласної ради з питань екології та енергозбереження.

При обговоренні пропозицій стосовно використання цих коштів будуть  присутні  представники райдержадміністрацій. Запрошуємо громадських активістів прийняти участь в цьому процесі, та стимулювати місцеву владу активніше моніторити екологічні питання. Саме громадськість може виступити дієвим ініціатором процесу,   адже ніхто не знає проблем громади краще, ніж її мешканці. Це справжня можливіть закласти дієві заходи в стратегію розвитку вашої громади.

Перелік заходів, на які можуть бути використані ці кошти,  можна прочитати в постанові КМУ 1147 від 17.09.96.

 

 

Громадські активісти затвердили план робіт на 2016 рік

3 березня представники екологічних організацій Дніпропетровщини зібралися на чергове засідання громадської екологічної ради при Дніпропетровській облдержадміністрації. Окрім громадських активістів – членів ради на засіданні були присутні заступник голови облдержадміністрації Володимир Пруцаков, директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Стрілець, член постійної комісії з питань екології та енергозбереження Дніпропетровської облради Микола Чабаненко, директор Дніпровсько-Орільського природного заповідника Петро Яловий, представники Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, а також небайдужі громадяни міста та області.

DSC_0026

Присутні заслухали звіт голови громадської ради Олексія Ангурця щодо діяльності громадської ради у 2015 році, а також звіт Руслана Стрільця щодо діяльності департаменту екології та природних ресурсів. Основними досягненнями минулого року було визнано розробку обласної комплексної програми екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016-2025 роки за спільної участі департаменту екології, представників громадськості та вчених, проведення форуму з енергобезпеки, початок роботи з німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ щодо зеленої модернізації економіки, введення електронного документообігу в департаменті екології, а також значне просування в питанні створення національного природного парку «Орільський».

Серед питань, по яким не було досягнуто бажаних результатів – взаємодія з підприємствами-забруднювачами, протидія незаконному спалюванню листя та вирубуванню зелених насаджень.

DSC_0008До плану роботи громадської ради на 2016 рік були внесені такі пункти:

–  Контроль виконання обласних екологічних програм,

–  Контроль використання коштів екологічного фонду,

–  Робота з органами місцевого самоврядування,

–  Робота з розвитку органічного сільського господарства,

–  Контроль роботи щодо виконання угоди мерів,

–  Робота з моніторингу стану водних ресурсів та зелених насаджень області,

а також продовження роботи по створенню НПП «Орільський», участі у перевірках підприємств-забруднювачів, протидії спаленню листя, співробітництва з GIZ та по іншим питанням.

Володимир Пруцаков від імені голови Дніпропетровської облдержадміністрації підтримав ініціативи громадськості та пообіцяв необхідну підтримку та співпрацю.

Серед інших питань, які були обговорені на засіданні – контроль питання продовження терміну експлуатації Запорізької АЕС, встановлення меж по Каховському водосховищу, негативні ефекти в зв’язку з намірами Дніпровського металургійного комбінату ім. Дзержинського зменшити санітарно-захисну зону, проблеми управління Дніпровсько-Орільським природним заповідником, результати аналізу оцінки впливу на навколишнє середовище звірівницької ферми з розведення норки у с. Шульгівка.

Також Олексій Ангурець нагадав присутнім, що в цьому році відбудеться переобрання складу громадської екологічної ради і підкреслив важливість розширення тематичного та географічного представництва громадських організацій в раді.

DSC_0034

DSC_0012

DSC_0068

 **************************************************************

Громадська екологічна рада при Дніпропетровській облдержадміністрації – спілка громадських екологічних організацій Дніпропетровської області, створена у травні 2014 року з метою формування і реалізації державної політики у екологічній сфері Дніпропетровської області, залучення громадськості до вирішення найважливіших питань екологічного розвитку. Є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом.

На даний час до складу громадської екологічної ради входить 16 громадських організацій:

–  Дніпропетровська обласна екологічна асоціація «Зелений світ»;

–  Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської Екологічної Ліги;

–  Громадське об’єднання «За чисту Ігрень»;

–  Громадянський рух України «За право громадян на екологічну безпеку»;

–  Громадське об’єднання «ЕкоДніпро»;

–  Молодіжна екологічна ліга Придніпров’я;

–  Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи;

–  Еколого-туристичне об’єднання «Орлан»;

–  Міжнародний центр екологічно сталого розвитку, техногенної безпеки і нових технологій «ЕКОСТАР»;

–  Громадська організація «Спілка територіальних громад»;

–  Дніпродзержинська громадська екологічна організація «Голос природи»;

–  Дніпропетровський обласний осередок Всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений Тризуб»;

–  Громадська організація «Громадська Взаємодія»;

–  Громадська організація «Криворізьке міське правозахисне товариство»;

–  Громадське об’єднання «Кіммерія»;

–  Нікопольське відділення «Міжнародний Фонд Дніпра».

Місце екології в житті чиновників і жителів України

Ми з вами часто спостерігаємо, як працюють різні інститути держави. Інколи вони викликають захват, буває заганяють в повне оніміння. Людині, що побачила цей процес вперше, може видатися, що більшість процесів взагалі не мають сенсу і призводять до відтягування прийняття рішень.

На останньому засіданні Громадської екологічної ради при ДОДА обговорювали концепцію екологічної програми області на десять років. Програма мала вигляд тез, які будуть розширені в майбутньому. Майже відсутні були цифри та норми, яких повинна досягти держава. Це викликало подив і нерозуміння багатьох гостей, особливо тих, що були присутні вперше. Коли ж питання торкнулися забруднення повітря та води – в презентації з’явилися звичні для державних  документів цифри, орієнтири, терміни, бюджети та назви підприємств. Це явище своїм контрастом ще раз здивувало присутніх. Питання назрівали і вилилися від активістів потоком обурень:

1.Чому ми не використовуємо статистику з’язоку між специфічними захворюваннями та викидами за районами? Це ж міжнародний індикатор!

2. Чому при обговоренні викидів у повітря не порушуються теми електротранспорту та велоінфраструктури?

3. Говорячи про спалювання палива та дорогих енергоносіїв, вирубані посадки на дрова, зовсім не чути про програми енергозбереження, зацікавлення населення і держави у  використанні ельтернативних джерел енергії, переходу на інші види палива.

4. Коли постало питання утилізації твердих побутових відходів, не розглядалось питання їх сортування та вторинної переробки, що стало природним у Європі.

Склалося враження, що у нас в країні працюю бюрократи, що не мають бажання вирішувати проблему, а лише борються із симптомами (лише із вмістом двоокису вуглецю в повітрі). Як сказав після зустрічі один із гостей, Стрижак Олег (спеціаліст із контролю за якістю грунту, зелених насаджень та рекультивації земель): “Ви розказуєте, що збільшили виробнитство валянок із 100 тис. до 120 тис., а прийшов час робити тактичні берці і обговорювати телепортацію, як спосіб пересування”.

Оглянувши присутніх, важко було зрозуміти таку “непрофесійність” у підході формування програми та бюджетів. В залі були представники природоохоринних організацій, викладачі університетів, представники влади. Більшіть – великі спеціалісти своєї справи, молоді активісти, поліглоти.

Відповідь на це питання дав Руслан Стрілець – голова Департаменту екології та природніх ресурсів ДОДА. Він сказав, що чудово нас розуміє, як еколог, бачить усі ці проблеми комплексно. Але сучасна структура державних органів дуже сильно обмежує діяльність Департаменту. І, як чиновник, він визнав, що руки зв’язані. Тому що, згідно із діючою концепцією, якщо існує проблема і вона розглядається одним із департаметів (а тим більш якщо на це витрачаються бюджетні гроші), то інші департаменти не можуть претендувати на фінансування цієї проблеми. Як результат, згідно попередніх питань:

1. Захворюваннями займається Департамент охорони здоров’я.

2. Електротранспортом та велодоріжками – Департамент інфраструктури.

3.  Опалюванням – соцполітики та енергетики.

4. Відходами – ЖКХ.

А екологам залишається перевіряти повітря. Оскільки будь-яка програма без фінансування і термінів є гарними балачками, то ми побачили проблему відносин держави, громадян і природи.

Висновки, навіяні зустріччю:

– У держави відсуня комплексна програма із стратегічною метою. Сьогодні вона виглядає так: “підвищити показник А до рівня Б”, повинна ж бути така: “щасливі, здорові, забезпечені громадяни”.

Керівники нової України повинні бути спеціалістами на межі між кількома департаментами, а останні, в свою чергу, бути об’єднанними за логічними принципами і розглядати питання в цілому. Прикладом такої програми є концепція “сталого розвитку”.

Сучасний чиновник повинен бути в першу чергу господарем і трохи екологом, економістом, соціологом, енергетиком та інше. Бо зараз він переймається лише своїм депртаментом – енергетик “знімає” цифри із енергоблоків, не переймаючись утилізацією чи видобуванням палива і вартістю цих процесів.

Те ж торкається більшості українських промислових галузей. Кінцева вартість продукту із урахуванням утилізації відходів та лікування шкоди від виробництва часто ставить під питання доцільність існування таких підприємств взагалі. Криза та конфлікт на сході надає нам унікальну можливисть переформатувати господарство взагалі.

– Державна структура господарювання наплодила безліч підрозділів і чиновників. Маємо величезну кількість депутатів, міністерств, дозвільних процедур, дублюючих органів. Це заважає реалізовувати передові технології, що покривають одночасно декілька сфер діяльності громадян.

– Ми вступаємо в чергову, найскладнішу фазу побудови держави – формування громадянсько активного населення, що приймає участь у виборах, профільних комісіях, громадських організаціях. Кожного дня слідкуємо за виконанням законів членами сім’ї, односельчанами, чиновниками. Перестаємо давати хабарі, кидати сміття, беремо квиточки в маршрутках і слідкуємо за своїм здоров’ям!

Матеріали є власною думкою автора і не  завжди відображають позицію редакції.