Про аварію на коксохімічному підприємстві має оголосити влада через основні канали зв’язку із населенням. Насамперед, це радіо та телебачення. Іноді під час хімічної небезпеки вмикають сирену. Та в умовах війни, хімічна аварія – далеко не єдина причина для її різких звуків. Тому, орієнтуватись краще на інші канали зв’язку.
Експерти з питань довкілля радять користуватися застосунком моніторингу повітря, наприклад, Eco City, чат-ботами, моніторинговими картами тощо. Але наслідки аварії можна побачити самостійно. Фахівці з «Чистого повітря для України» підготували перелік маркерів, який допоможе кожному українцеві зрозуміти, що на коксохімічному підприємстві трапилася аварія.
- Різкий і неприємний запах. Він може нагадувати запах паленої гуми, фенолу або інших хімічних речовин. Він часто є сильним і їдким (шкідливі речовини: феноли, аміак, бензол). Запах фенолу, наприклад, можна порівняти із запахом дезінфікуючих засобів, а аміаку — з нашатирним спиртом.
- Видимі хмари диму. Вони можуть мати різний колір, часто сіруватий, або чорний. Ці хмари помітні на великій відстані від джерела. Вони можуть містити високі концентрації речовин, що утворюються під час спалювання вугілля або коксування: оксиди азоту (NOx), діоксид сірки (SO2), тверді частинки (пил).
- Подразнення органів дихання, очей та шкіри. Вдихання сірководню, формальдегіду може викликати кашель і задишку, навіть у низьких концентраціях. Водночас контакт з повітрям, що містить аміак або феноли, може викликати сльозотечу та почервоніння очей.
- Зміна кольору рослинності. Високі рівні діоксиду сірки (SO2) можуть призвести до жовтіння та в’янення листя дерев і рослин.
- Підвищений рівень забруднюючих речовин у повітрі. Моніторингові станції можуть фіксувати підвищені концентрації оксиду азоту (NOx), діоксиду сірки (SO2), бензолу, толуолу, ксилолу, формальдегіду тощо особливо під час аварій на підприємствах.
Якщо ці ознаки наявні, фахівці радять негайно перейти в укриття.