Архів категорії: Охорона довкілля

В українців погіршилося здоров’я через зміни клімату

Громадяни України страждають через кліматичні зміни. Такими є результати соціологічного опитування «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації». Дослідження організував Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».

 У квітні інтерв’юери з компанії «Соціоінформ» опитали методом face-to-face 2.000 респондентів зі всієї України.  Публічна презентація дослідження відбулася 2 серпня.

Відтак, 69% серед опитаних українців налякані змінами клімату. А от 22%  не вважають, що у майбутньому такі наслідки матимуть значення для місцевості, де вони мешкають.

Також 55% респондентів переконані, що зміна клімату є серйозною проблемою, а 37,4% називають  її «надзвичайно серйозною». І лише 7%  опитаних думають, що це взагалі не проблема.

Чимало респондентів вже відчули на собі негативні наслідки від зміни клімату. У 47,8%  опитаних українців через екстремальні погодні умови погіршився стан здоров’я, 29,3% потребують додаткового охолодження приміщень. А от 28,1%  респондентів частково, або повністю втратили врожай, 24,3% страждають від пожеж. Також 22,3 % опитаних бракує прісної води, включаючи питну, 19,5% зазнали  підтоплень внаслідок повені, а 16,3% постраждали від буревіїв.

Майже всі респонденти спостерігають підвищення температур влітку  – 86,5% та взимку – 83,2%.

Більшість опитаних українців назвали основною причиною зміни клімату діяльність людини загалом – 60%. Варіант «вирубка лісів» обрали 58% респондентів, а «викиди парникових газів від промисловості та енергетики» – 52%. Трохи менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди  парникових газів від транспорту – 47% та 24% – парникові гази від сільського господарства. Також 27% вважають, що кліматичні зміни є наслідком природних процесів. 

Хто має вживати заходи для боротьби зі зміною клімату? На думку 52% українців, які взяли участь в дослідженні – всі країни світу. 39,% вважають, що цією справою має займатися український уряд, 34% – міжнародні урядові організації, а 31% – громадські екологічні організації. 29% респондентів відводить таку роль місцевій владі і 22%  опитаних  – бізнесу та промисловим підприємствам. Чверть опитаних зазначили, що  кожен має вживати такі заходи особисто.

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» організував це опитування на замовлення проєкту «Capacities for Climate Action», що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським Союзом.

Більш детально ознайомитися із результатами дослідження «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації» можна тут.

Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор, – Руслан Стрілець

1 серпня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець відвідав Кривий Ріг. На меті – забезпечити фронтові регіони якісною питною водою та реконструкція аварійних об’єктів після підриву Каховської ГЕС. Про це Руслан Стрілець повідомив у соціальній мережі Facebooк.

Він оглянув споруди ставка-накопичувача в балці Свистунова та Головну насосну станцію водогону «Інгулець-Південне водосховище» разом із виконувачем обов’язків міністра інфраструктури Василем Шкураковим, головою Миколаївської ОДА Віталієм Кімом, головою Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, керівником Державного агентства водних ресурсів Михайлом Янчуком та виконувачем обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Ігорем Зубовичем.

Наразі балка вимагає реконструкції. За словами Руслана Стрільця, вона накопичила багато шахтних вод, і це не тільки екологічна, але й гуманітарна проблема, яку десятиліттями ніхто не вирішував. А після російського теракту на Каховській ГЕС  необхідність ремонту стала життєво необхідною.

«Ставок-накопичувач, термін експлуатації якого сплив у 2020 році, сьогодні в аварійному стані. Гребля деформується, порушується цілісність водойми, збільшується тиск на якість води в басейні річки Інгулець. Обʼєкт потребує системної реконструкції та заходів для покращення якості питної води»,  – пояснив міністр захисту довкілля.

Після підриву Каховської ГЕС у мешканців Кривого Рогу, Марганця, Миколаєва, Покровська та інших населених пунктів почалися проблеми з питною водою. Саме тому, Миколаївська ОДА запропонувала уряду побудувати нові водогони, і ці об’єкти зараз працюють. Утім на Дніпропетровщині та Миколаївщині все ще стоїть на порядку денному якість питної води. Зокрема, її слід покращити у Кривому Розі та Миколаєві.

«Ключове сьогодні – не лише забезпечити необхідний обсяг питної води для фронтових регіонів, а й напрацювати спільно з органами місцевого самоврядування, Міністерством розвитку громад та профільними експертами такі рішення, які дозволять досягти доброї якості вод. Наші рішення за результатами цього робочого візиту щодо необхідних заходів будуть інтегровані у Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей, концепцію якої цього тижня схвалив Кабінет Міністрів України»,  – розповів Руслан Стрілець.

За словами профільного міністра, допомогти забезпечити мешканців Дніпропетровщини та Миколаївщини якісною питною водою вже зголосилися міжнародні партнери, зокрема ЮНІСЕФ. Руслан Стрілець сподівається, що уряд затвердить на своїх найближчих засіданнях Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей.

«Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор та плани ворога. Це сьогодні пріоритет», – переконаний Руслан Стрілець. 

На думку лідера ГО «Зелений Світ – друзі Землі» Олексія Ангурця, щоб на теренах Криворіжжя ефективно вирішити негаразди з довкіллям, слід залучити громадськість та фахівців із різних суміжних до екології сфер. 

«Комплекс екологічних проблем Криворіжжя, який пов’язаний з промисловою діяльністю, є одним із найбільших викликів для всієї країни. Війна тільки підсилила вплив та можливі довгострокові наслідки. Очікуємо від  Міністерства всебічного аналізу ситуації та конкретних пропозицій по їх вирішенню. Пан Міністр добре обізнаний із зазначеними проблемами, що має сприяти знаходженню рішень. В той же час, без залучення фахівців різних сфер, та подальшого експертного громадського обговорення не можливо буде знайти та ефективно втілити будь які пропозиції», – прокоментував Олексій Ангурець.

Варто дивитися на екологічні виклики під міжнародним кутом, – Марцела Чернохова

Координаторка програми «Чисте повітря для України» Марцела Чернохова підсумувала візити до Комишувської та Пологівської територіальних громад Запорізької області. Нагадаємо, вони відбулися у рамках проєкту  «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів». Про це повідомляє «Чисте повітря для України».

«Звісно, я розумію, що на місцях фахівці та представники громад знають краще свої проблеми і  шляхи їхнього вирішення. Але варто дивитися на дані екологічні виклики і під міжнародним кутом. Тому в нашій роботі із громадами для аналізу ситуації ми залучимо закордонних експертів. Впевнена, це допоможе в розробці стратегії відновлення. Водночас сприятиме пошуку міжнародних ресурсів, фондів, щоб отримати додаткове фінансування, кошти на програми відбудови громад», – вважає Марцела Чернохова.

Також експерти проєкту «Зелена відбудова України: стале відновлення постраждалих від війни регіонів» бачать додаткову користь від інвентаризації екологічних викликів і загроз в громадах для регіону загалом.

«Оскільки в рамках проєкту буде охоплено понад 50 громад, така мапа із загрозами та шляхами їхнього вирішення  стане в пригоді і для обласного керівництва, – вважає лідер ГО «Зелений світ – друзі Землі» Олексій Ангурець. – Вони зможуть побачити пріоритетність громад свого регіону: на що саме в конкретній громаді потрібно звернути увагу в першу чергу, скільки коштів для цього потрібно, кого треба залучити тощо».