– Ремедіація земель – це не спринт, її варто порівнювати з марафоном, – переконаний керівник гідрогеологічного відділу компанії «Dekonta» Ондржей Урбан.

У середу, 11 грудня українці дізналися про досвід Республіки Чехія у практиці з очищення ґрунтів. На платформі Zoom відбувся воркшоп «Моніторинг забруднення ґрунту та рекультивація забруднених ділянок». До заходу приєдналися понад 70 учасників: науковців, представників місцевого самоврядування, активістів та громадян, які вболівають за відновлення українських земель після російських військових злочинів.

Цей захід – другий у циклі наших воркшопів з моніторингу якості повітря, ґрунтів і води. Ініціатор – чеська неприбуткова громадська організація «Арніка». В Україні вона працює з 2017 року.

– Ми вважаємо доступ до інформації про стан довкілля необхідною умовою безпеки та захисту здоров’я і життя громадян України. Про це необхідно пам’ятати вже зараз, під час підготовки стратегії розвитку та планів післявоєнної відбудови. Також слід створювати передумови для моніторингу довкілля за стандартами Євросоюзу, – зазначила коориднаторка програми «Чисте повітря для України» та представниця НГО «Арніка» Марцела Чернохова.

Як у Чехії запрацювала ремедіація?

Своїм досвідом з українцями ділилися фахівці міжнародної компанії «Dekonta». Її заснували у Чехії, в 1992 році і вона має понад 30 років досвіду. «Dekonta» – постачальник екологічних послуг та технологій. Компанія реалізує тисячі успішних проєктів в Європі, Азії та Африці.

Ондржей Урбан – керівник гідрогеологічного відділу «Dekonta». Він розповів про те, як у його країні стартували процеси ремедіації, тобто відновлення та очищення ґрунтів.

До 1989 року у Чехії до ремедіації діяв несистемний підхід. Але все змінилося після того, як чехи подолали комуністичний режим, і до парламенту внесли закони про приватизацію. Невід’ємною складовою останніх є система ремедіації.

Та на початку 90-х років чеські депутати ще не розробили національні норми для проведення очищення ґрунтів. Воно і недивно, адже для якісної роботи потрібно багато часу. Утім чеські землі конче потребували ремедіації. Тому, місцеві фахівці не стали чекати на своїх депутатів і в дев’яностих та нульових роках активно користувалися нідерландськими методиками «Dutch standards».

«Нові чеські інструкції» з’явилися у 2011 році. За їх основу стала американська система US EPA. Відповідно до них, фахівці досліджують рівень забруднення ділянки, визначають як воно може вплинути на довкілля та здоров’я і вже потім розробляють план рекомендації для локації.

На думку керівника гідрогеологічного відділу «Dekonta», варто відрізняти поняття «забруднена місцевість» від «потенційно забрудненої ». У другому випадку існують ризики, але ще немає чіткого підтвердження небезпеки.

Також Ондржей Урбан розповів про джерела забруднення. Найпоширенішими у Чехії є наступні:

• нафтохімія — видобуток та обробка нафти;

• хімічна і фармацевтична промисловість;

• видобуток і обробка сировини (важкі метали);

• агрохімікати (пестициди);

• військова промисловість (TNT;)

• нелегальні звалища відходів;

• аварії.

На думку експерта, аналогічні джерела забруднення є і в Україні. Але ХХІ століття диктує світові власні виклики. Новими джерелами забруднення стали: мікропластик, електронні відходи, стічні води, поліфторовані речовини.

— Саме тому ми інколи повертаємося до різних середовищ, де раніше проводили ремедіацію. Наприклад, це стосується аеропорту в Празі, його ми очищали від нафто-хімічних речовин. Зараз, коли ми там робили аналіз, знайшли частини речовин, пов’язані з використанням протипожежної піни. Тому, є необхідність розробити нові пропозиції для ремедіації, — пояснює Ондржей Урбан.

Коли фахівці з компанії «Dekonta» проводять дослідження, вони ретельно відбирають зразки та порівнюють їх з ідентифікаторами. Мова йде про спеціальні показники. Всі ідентифікатори забруднень внесені до спеціальної бази даних. У ній двічі на рік уточнюється інформація про фактори та ліміти.

Саме за показниками-ідентифікаторами у «Dekontа» аналізують ризики. Тобто, наскільки забруднення є небезпечним для довкілля і для людей, які мешкають на найближчих територіях до джерела.

Для кращого розуміння ситуації, фахівці малюють концепційну модель місцевості. Вона може являти картинку з лініями та стрілками, які вказують на що саме впливає забруднення. На таких малюнках, скажімо, фахівці вказують напрямок стічних вод.

Ремедіація має свої параметри. Їх розрізняють на кількісні та якісні.

Якісні – це перелік рекомендацій, яких треба дотримуватися для усунення забруднення. Наприклад, звалища, чи нафтопродуктів.

Кількісні ліміти – це цільові параметри.

– Тут є цифри, які кажуть, що і в якій кількості треба усунути. Скажімо, очистити ґрунти, чи підземну воду до певного параметру показника, – пояснює Ондржей Урбан.

На цій карті – конкретний приклад ремедіації, яку робила «Dekontа»

– Ми дізналися, що є загроза саме хлорованих вуглеводів і різних розчинників. Джерелом забруднення є саме червона зона, розташована в промисловій області. Якщо прослідкувати за синіми стрілочками, можна побачити рух небезпечних речовин. Загроза йде і в напрямку водосховища з питною водою, – говорить Ондржей Урбан.

На карті для кожного об’єкту розставлені свої ліміти ремедіації. Для межі ареалу – 60 мкг/л, для питної води – 10 мкг/л, для самого джерела забруднення цифра є найбільшою і вона становить 350 мкг/л.

За словами Ондржея Урбана, роботи з ремедіації сконцентрувалися на місці безпосереднього забруднення. Бо очищення абсолютно всієї території обійшлося б в кругленьку суму, а фахівцям треба було витратити на усунення забруднення дуже багато часу.

Після аналізу ризиків «Dekontа» пише пропозиції. Тобто, фахівці компанії дають чіткий перелік рекомендацій для тієї, чи іншої території.

Після очищення  ґрунтів та підземних вод відбувається постремедіаційний моніторинг. Це потрібно для того, щоб зрозуміти тенденції.

– Коли працюють ремедіаційні станції, ґрунти очищуються і показники забруднення падають. Утім, коли очищувальні процеси закінчується, ліміти шкідливих речовин можуть знову зростати, – розповів  Ондржей Урбан. Він радить робити аналізи зразків ґрунтів та підземних вод раз на півроку, щоб побачити тенденції процесів.

Хто сплачує за очищення ґрунтів в Чехії?

При чеському Міністерстві фінансів діє спеціальний фонд. Його джерелом прибутку стали внески з приватизації. Саме ці гроші спрямовувалися на ремедіацію забруднених місцевостей.

У 2022 році на усунення екологічних збитків, які виникли в Чехії за часів комунізму і до старту приватизаційних процесів у 1990 році, держава інвестувала в очищення ґрунтів 2,5 мільярдів євро.

Другим джерелом фінансування є Європейська оперативна програма Навколишнього середовища. Вона діє наступним чином. Якщо власник отримав свою ділянку у наслідок реституції і не винен у тому, що вона забруднена, він може скористатися програмою. Дотація становить 50 – 80%. Усе залежить від планів на землю. Відтак, з Європейської оперативної програми Навколишнього середовища вже використали 3 мільярди крон.

Правда, в Чехії існують і окремі кейси, коли клієнти за очищення ділянок сплачують самостійно. Утім в більшості випадків, гроші виділяє Міністерство фінансів.

Де зберігається інформація про забруднені ділянки?

Міністерство довкілля Чехії створило у 1995 році «Систему обліку забруднених місць».

– У цій базі можна знайти дані про різні забруднені та потенційно забруднені території. Є інформація навіть про маленькі звалища, – пояснює Ондржей Урбан.

З 2018 по 2021 роки відбулася масштабна інвентаризація бази даних. Вона передбачала перевірку 30.000 місцевостей. Наразі в «Системі обліку забруднених місць» зареєстровано 10134 локацій. Кожна місцевість позначена тризначним кодом пріоритетності. Перші два символи описують категорію. Взагалі систем оцінки включає 10 категорій (A3, A2, A1, P4, P3, P2, P1, N2, N1, N0). Третій символ пояснює, наскільки швидко потрібно приймати рішення щодо процесів очищення.

Та попри доволі активні ремедіаційні процеси у Чехії, очищення пройшли тільки близько 1.000 локацій, зареєстрованих у «Систему обліку забруднених місць».

Свою базу даних має і Міністерство промисловості і торгівлі Чехії. Вона значно менша і називається «Brownfield». У цій базі даних розміщені не тисячі, а лише сотні записів.

Якщо тицьнути на посилання нижче, можна ознайомитися з презентацією Ондржея Урбана.

2024_12_11_project cycle of contaminated sites_Ondrej Urban

Як у Чехії готуються до відбору зразків?

Мартін Полак – експерт із забруднення ґрунту та води у «Dekontа». Він вже понад 20 років займається процесами очищення та ремедіації. Мартін Полак розповів учасникам воркшопу, як у Чехії збирають проби ґрунтів та ґрунтових вод.

–  Усе починається з відбору зразків і закінчується ним так само. За результатами їх аналізу приймається рішення про подальший хід робіт. Метою відбору зразків може бути і довгостроковий моніторинг якості та стану забруднення підземних вод, і контроль ефективності різних очисних споруд, – пояснив Мартін Полак.

Перед тим, як вирушити за зразками, фахівці мають розробити програму. Тобто план з чіткими цілями проєкту та прописаними пунктами відбору від першого до останнього кроку. Бо саме за цими пунктами у майбутньому буде оцінюватися результат.

– Цей план група має обов’язково взяти з собою на виїзд. Це дає змогу іншим фахівцям проводити відбір зразків за таким самим принципом. Частиною плану є дозвіл на в’їзд на конкретну земельну ділянку. У цьому документі також міститься підтвердження, що на ділянці не знаходяться спеціальні споруди: мережі газу, чи електрики, – розповів Мартін Полак.

Не можна забувати про розроблення плану вибірки. У ньому має бути інформація про почерговість відбору проб, точне місце розташування локацій, а також дані про консервацію зразків, транспорт для їх перевезення до конкретної лабораторії.

Працівники, які збираються за зразками, повинні бути достатньо кваліфікованими, знати всі процедури, проходити регулярні медичні огляди, а також інструктаж щодо правил безпеки та охорони здоров’я.

Існує кілька типів відбору зразків – одноразовий, для уявлення про місцевість. Повторний – для моніторингу, він допомагає простежити зміни у часі. Також дослідники виділять зразки за ступенем щільності: тверді – ґрунт, рідкі – підземна вода та ґазоподібні – підземне повітря.

Як відбирають зразки води?

Проби води ґрунтової води відбирають в статичному да в динамічному стані. Перший тип дозволяє отримати фізико-хімічні властивості на момент відбору. Правда, в статичному стані воду відбирають нечасто. Цей тип дослідження використовується, скажімо, коли йде постійне відкачування води, або, наприклад, свердловина пошкоджена.

Найчастіше фахівці відбирають зразки води у динамічному стані. Ця процедура відбувається для відбору проб підземних вод з обладнаних свердловин глибиною понад 30 м. Типовим набором інструментів для відібрання проб в динамічному стані є насос, джерело енергії для нього і вимірювач глибини.

Що із зразками ґрунтів?

Їх використовують для розуміння характеру та масштабів діапазону забруднення. Ґрунти відбирають за допомогою різних інструментів: лопат на будь-який розмір та смак, або навіть електричного молотка. Потім зразки кладуть у спеціальні контейнери і везуть до лабораторії.