Іонізуюче випромінювання поділяється на електромагнітне (фотонне) та корпускулярне. До корпускулярного належать: альфа-часточки, бета-часточки, протони, нейтрони тощо. До фотонного: гамма-промені та рентгенівське випромінювання.

Гамма-випромінювання – це короткохвильове електромагнітне випромінювання, яке за своїми властивостями подібне до рентгенівського, однак має значно більшу енергію та швидкість (приблизно дорівнює швидкості світла).

Джерелами гамма-випромінювання є:

• космічні промені;
• джерела іонізуючого випромінювання природного походження (радіоактивні руди і мінерали, що містять уран, торій, актиноуран; інші довгоіснуючі радіонукліди, що не входять у природні радіоактивні ряди, наприклад калій (⁴⁰К), рубідій (⁸⁷Rb), гадоліній (¹⁵²Gd), гафній (¹⁷⁴Hf);
• джерела іонізуючого випромінювання штучного походження (ядерні станції, прискорювачі тощо).

Гамма-промені мають найбільшу проникаючу здатність серед усіх видів іонізуючого випромінювання. Відповідно, від них найважче захиститися.

Чим небезпечні гамма-промені?

Природне гамма-випромінювання шкоди для здоров’я людини практично не несе, адже є мінімальним. Зовсім інше – штучні джерела.

Завдяки надзвичайно високій проникаючій здатності, гамма-промені легко проникають у живі клітини, викликаючи їх пошкодження. При взаємодії з клітинами організму відбувається різке збудження атомів, їх іонізація, в результаті чого – починає змінюватися структура молекул, виникають різні патології та захворювання.

Найбільш вразливими до атаки гамма-променів є клітини кровотворної системи, травного тракту, лімфатичних залоз, статевих органів та волосяних фолікул.

За матеріалами: https://uatom.org/index.php/gamma-gamma/