У п’ятницю, 5 грудня 2014 року, в приміщенні Дніпропетровської ОДА відбулося чергове засідання Громадської екологічної ради. Скликання засідання було викликано рядом нагальних питань в області екології, що склалися на терені області і міста зокрема, таких як стан природно-заповідного фонду області, проблеми пов’язані з якістю питної води, питання видобутку сланцевого газу, стан справ щодо зелених насаджень в області, проблеми екологічно-небезпечних виробництв, в тому числі на зарезервованих під заповідні землі територіях, тощо.

На засіданні були присутні більшість членів ради, представники громадських організацій та об’єднань громадян, просто небайдужі громадяни та активісти, а також представники профільних управлінь і департаментів міського та обласного рівня. Зокрема, були запрошені директор департаменту екології та природних ресурсів, начальник обласної екологічної інспекції, начальник Дніпропетровського обласного управління лісового і мисливського господарства, директор ЗАТ “Зеленбуд”, начальник управління екології Дніпропетровської міської ради.

Було прийняте звернення до Голови Дніпропетровської облдержадміністрації, Коломойського І. В., про визнання Дніпропетровської області вільною зоною від видобутку сланцевого газу та використання технології фрекінгу. Наразі лист уже поданий і зареєстрований в ОДА. Це питання піднімається вже не перший раз, оскільки ризики від даної технології видобування газу є дуже значними.

Також піднімалося дуже гостре питання, пов’язане з будівництвом звіроферми з вирощування норок в с. Шульгівка. Це питання є предметом численних дискусій ще з липня цього року. Місцеві мешканці дуже занепокоєні тим, що доволі небезпечне в екологічному і санітарному аспекті виробництво розташовуватиметься недалеко від житлових будинків і городів селян. А відходи виробництва, зокрема тваринний послід у великій кількості, ризикують потрапити у поверхневі і підземні води довкола. Крім того, є чимало питань до законності будівництва. Як таких, громадських слухань з мешканцями села проведено не було. Надана проектна документація зараз проходить стадію експертної оцінки у відповідних установах, будь-яке будівництво на даний момент вважається незаконним, хоча видалення зелених насаджень на території запланованого виробництва відбулося ще влітку. Важливо дотримуватись норм Орхуської конвенції, що передбачає безпосередній доступ місцевих громад до прийняття подібних рішень щодо тієї чи іншої господарської діяльності на території інтересів громади. Найбільша небезпека полягає в тому, що дане небезпечне підприємство буде розміщуватись безпосередньо на території, зарезервованій під майбутній національний парк “Орільський”. Діяльність такого підприємства ставить хрест на заповідній території.

Тож на засіданні було прийнято звернення до Голови Дніпропетровської ОДА щодо недопущення будівництва цього підприємства на цій території з огляду на вищезгадані фактори і невизначеність щодо законності розміщення і будівництва цього підприємства. Спеціальна робоча група, створена ще в липні, займається цим питанням, зокрема аналізом документації по підприємству щодо виявлення можливих порушень законодавства. Також лунали пропозиції винести це питання на національний рівень, зокрема надіслати запити до Кабміну і звернення до депутатів верховної Ради. щоб вони взяли це питання під свій контроль.

Також обговорювалося питання щодо стану зелених насаджень в області. Доповідав в.о. директора департаменту екології, зокрема зазначалося, що в більшості міст висадження нових дерев перевищує вирубку старих чи хворих, в Дніпропетровську це співвідношення загалом збалансоване, а проблема стоїть гостро в основному в Нікополі, де число зрубаних дерев у декілька разів перевищує число висаджених. Тим не менше члени ради і присутні на засіданні активісти відмітили важливість не тільки висадки нових дерев, а й догляду за ними, зокрема перевірки, чи всі вони прийнялись і чи необхідний додатковий полив. Був представник ВАТ “Зеленбуд”, яка пообіцяла широку співпрацю з громадськістю і виведення роботи підприємства на якісно новий рівень. Зокрема створено робочу групу з питань розробки пропозицій щодо участі та контролю громадськості в питаннях інспекції зелених насаджень на предмет їх видалення.

Піднімалося питання використання коштів природоохоронного фонду обласного бюджету (надходження з екологічного податку підприємств-забруднювачів). На 2014 рік бюджет екологічного фонду складає понад 146 млн. грн. За їх використання відповідають 3 департаменти ОДА – департамент житлово-комунального господарства та будівництва, департамент екології та природних ресурсів і департамент промисловості. Було здійснено виїзд на один з об’єктів – річку Саксагань в межах м. Кривий Ріг. За результатами виїзду можна констатувати, що виділені кошти використані за цільовим призначенням: проведено розчищення ріки, укріплені береги, будується труба для підвищення швидкості течії та водності. Детальніше – див. фотозвіт.

Окремим питанням піднімалася проблема створення національного парку “Самарський бір”. Питання відверто гальмується управлінням лісового і мисливського господарства. Зокрема, заступник начальника управління, присутній на засіданні, Величко В. М., повідомив, що управлінню надано неякісний картографічний матеріал, через що неможливо визначити площу створюваного НПП. Було ухвалено зустріч на 8 грудня в департаменті екології з представниками управління лісового господарства, щоб остаточно вирішити це питання, але знову ж таки, в понеділок, з вини управління лісового господарства, зустріч так і не відбулася…

Також під кінець засідання відбулося прийняття нових членів Громадської екологічної ради, зокрема від таких організацій, як: Дніпродзержинська громадська екологічна організація «Голос природи», Дніпропетровський обласний осередок всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений тризуб», ГО “Громадянська взаємодія”, Екопросвітницький центр «Кімерія», Нікопольське відділення Міжнародного Фонду Дніпра. Це говорить про відкритість ради і готовність співпрацювати з усіма небайдужими громадянами та активістами. Незважаючи на те, що за статутом до ради можуть увійти лише представники зареєстрованих громадських об’єднань, просто активісти чи небайдужі люди можуть без проблем брати участь у тих створюваних робочих групах з тих чи інших екологічних питань, де буде їхня зацікавленість.

11 вересня пройшло чергове засідання Громадської екологічної ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації. Серед присутніх на засіданні були також представники державних комунальних підприємств та виконавчих органів влади, зокрема Департаменту екології та природних ресурсів ОДА, Обласної екологічної інспекції, управління водних ресурсів області, КП “Водоканал”, Інституту проблем природокористування та екології НАН України тощо.

На порядку денному були такі питання: звіт голови Громадської екологічної ради, реформування Департаменту екології та природних ресурсів, меморандум про співпрацю між Громадською екологічною радою і ВП “Придніпровська ТЕС” ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго”, моніторинг стану довкілля, стан якості водозабезпечення і водовідведення в Дніпропетровській області, стан справ щодо громадського транспорту м. Дніпропетровська, екологічне виховання і освіта дітей і молоді.

У звіті голови екологічної ради Ангурця О. В. щодо діяльностіради за останній період, зокрема, було відзначено поліпшення співпраці з Департаментом екології і природних ресурсів, проведення роботи з основним забруднювачем м. Дніпропетровська Придніпровською ТЕС, діяльність щодо розробки програм розвитку велосипедного і громадського транспорту міста, роботу зі створення нових об’єктів природно-заповідного фонду області, створення Програми екологічної безпеки області на 2016-2025 рр., налагодження системної роботи у поводженні з відходами, проведення кампанії проти видобутку сланцевого газу та ін.

Щодо програми реформування Департаменту екології було презентовано план реформування департаменту, в основі якого лежить чітке розподілення функцій, персональна відповідальність та зміщення акценту з процесу на результат. Робота департаменту буде розподілена на три основні напрямки: адміністративні послуги, природоохоронна діяльність і моніторинг та робота з громадськістю.

По роботі з Придніпровською ТЕС було презентовано проект Меморандуму про співпрацю між ВП “Придніпровська ТЕС” та Громадською екологічною радою, яким, зокрема, передбачено запровадження заходів з поліпшення екологічної ситуації до 2016 року коштами підприємства на суму 64 млн. грн. З поправками та зауваженнями меморандум прийнятий за основу.

Щодо системи моніторингу стану довкілля було зазначено, що наша область є піонером створення такої системи (розробник – Інституту проблем природокористування та екології НАН України), але остання загубилася в управлінні екології області через відсутність фінансування. Директор Інституту наголосив, що має бути науково обґрунтована система, що передбачає не тільки спостереження, а й уживання заходів за відповідними рекомендаціями науковців. Також відмічено важливість участі громадськості в такій роботі і контролю екологічної ради за виконанням таких проектів.

У питанні водозабезпечення і водовідведення відзначено незадовільну якість питної води (перевищення вмісту хімічних речовин по багатьох показниках), занедбаність мережі водопостачання (42% – в незадовільному стані), застарілість методів очищення питної води і необхідність модернізації очищення стічних вод. Представниками КП “Водоканал” зазначено, що всі мережі міста мають вік по 40-50 років, а якість води відповідає чинним нормам, хоч і є локальні відхилення. Для поліпшення якості водопостачання і водовідведення необхідні капітальні заходи з реконструкції мереж.

Щодо стану громадського транспорту було відзначено незадовільне функціювання електротранспорту, зокрема невідповідність пікових інтервалів реальним годинам “пік”, відсутність транспорту, особливо тролейбусів, на маршрутах після 18.00, дефіцит парку тролейбусів і роздутість штату КП “Дніпропетровський електротранспорт”, де не зважаючи на гострий дефіцит водіїв і кондукторів, число решти працівників підприємства є в 6 разів більшим, зокрема щодо ремонтного та інженерного складу. Зазначено, що активістами надаються пропозиції з поліпшення ситуації з електротранспортом, зокрема зміщення пікових інтервалів на годину пізніше, прискорення графіків тощо.

Щодо формування системи екологічного виховання та освіти запропоновано 2 напрямки роботи: стратегія сталого розвитку з залученням досвіду передових країн світу та власне екологічне виховання населення. Зазначено, що екологічне виховання серед дорослого населення є малоефективним, тому потрібно починати з дітей дошкільного віку, створюючи відповідні освітні програми освіти. Було запропоновано створити фонд сталого розвитку і волонтерський рух, що сприятимуть екологічному вихованню дітей та молоді.