Архів позначки: екологічна безпека

Звернення до Президента України та Верховної Ради України

thumb_10844_news_mЗВЕРНЕННЯ

представників організацій громадянського суспільства

екологічного та правозахисного спрямування до Президента України та депутатів

Верховної Ради України VIIІ скликання

щодо першочергових кроків реформування в сфері охорони довкілля

Шановний пане Президенте!

Шановні депутати Верховної Ради України!

Ми, представники національних та міжнародних громадських організацій у сферах охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та правозахисту, усвідомлюючи і розділяючи із суспільством високий рівень очікувань, пов’язаних із процесом глибоких змін суспільно-економічних та екополітичних відносин у нашій державі, звертаємося до Президента України та депутатів Верховної Ради України VIII скликання із пропозиціями щодо першочергових заходів у сфері екополітики для негайного впровадження новою національною владою України.

Закликаємо до розуміння того факту, що збереження природної спадщини та екологічно збалансоване використання природних ресурсів країни відіграють ключову роль у формуванні державотворчих цінностей суспільства, безпосередньо впливають на якість та рівень життя громадян України. Якість довкілля впливає на тривалість нашого життя, формує естетичні та культурні засади розвитку нашого суспільства та визначає його майбутнє та майбутнє Україні в цілому. Через дотримання сучасних принципів охорони довкілля, в тому числі, формується імідж нашої країни в Європі та світі.

Україна, як пост-чорнобильська держава і держава з низкою масштабних екологічних проблем та недостатнім рівнем екологічної культури серед органів влади та громадян має приділяти особливу увагу створенню ефективної системи екологічного врядування та інтегруванню екологічної складової в усі сфери суспільного життя.

Державна політика в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів безпосередньо пов’язана із вектором розвитку нашої держави та відповіддю на питання, чи ми рухаємось до європейської спільноти або ж обираємо шлях недорозвиненої країни третього світу, чи ми піклуємося про здоров’я наших дітей або ж створюємо несприятливі для їхнього здорового життя умови. На жаль, на сьогодні ми змушені констатувати недостатнє усвідомлення пріоритетності екологічної складової на різних рівнях державного правління, що є недопустимим у розвиненій європейській державі, яку ми всі спільно будуємо. Ставлення до природної спадщини є питанням цивілізаційним, і необхідно докласти максимальних зусиль, щоб Україна вийшла на європейський рівень в галузі охорони довкілля.

З огляду на найближчу перспективу формування нового уряду, ми хочемо привернути увагу Президента України та нового складу українського парламенту до питання формування системи управління у сфері охорони довкілля загалом та складу Міністерства екології та природних ресурсів України зокрема. Екологічна громадськість України прагне максимально використати момент формування нового уряду для викорінення негативних практик та схем, які існують і до цього часу у сфері охорони довкілля, і збудувати нову, прозору і підзвітну громадянам систему екологічного врядування.

Перш за все необхідно викорінити негативну практику останнього десятиліття, коли на посаду міністра екології та природних ресурсів України здебільшого призначали близьких до керівництва держави чи його сім’ї людей, без відповідного професійного та управлінського досвіду. Посада буда як нагорода за заслуги перед групою людей або як частина механізму привласнення національних ресурсів. Останнім часом популярним стало призначення за політичними квотами, що призвело до повної руйнації Мінприроди, відтоку кваліфікованих кадрів, зміцнення корупційних схем, в яких задіяні державні службовці різних рівнів. Міністри та апарат, призначені таким чином, нездатні зрозуміти ні проблем у сферах екології та невиснажного використання природних ресурсів, ні викликів, що стоять перед цими сферами, ні критичну важливість вирішення екопроблем для суспільства, розв’язання яких є частиною якості життя та добробуту українського народу. При такому підході мета перебування на посаді полягає аж ні як не у реформуванні природоохоронної сфери, а навпаки у максимальному використанні службового становища для отримання доступу до природних ресурсів країни.

Зважаючи на вищевикладене, вважаємо, що зараз як ніколи важливо і необхідно керуватися прозорими й обґрунтованими критеріями при призначенні фахівця на посаду Міністра екології та природних ресурсів України та у сфері охорони довкілля в цілому. Лише чіткі й зрозумілі критерії, які підтримує та з якими погоджується екологічна спільнота й громадськість України, разом з представниками законодавчої та виконавчої влади, дозволять прийняти ефективні кадрові рішення й уникнути численних помилок минулого та сьогодення при призначенні міністра, його заступників, начальників департаментів, очільників ЦОВВ, що реалізують політику у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, керівників установ природно-заповідного фонду тощо.

Зважаючи на це, кандидатура міністра охорони довкілля України, його заступників та начальників департаментів, очільників ЦОВВ, які реалізують політику у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, керівників установ природно-заповідного фонду тощо повинні відповідати таким критеріям:

● вища профільна екологічна (або пов’язана із екологією) освіта, знання української, російської та однієї із європейських мов, бажано англійської або німецької;

● тривалий досвід професійної діяльності в сферах екології/довкілля, невиснажного/раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, а також/або безпосередня участь в управлінні екологічною інституцією, програмами, довгостроковими проектами, вагомими для екологічної спільноти і/або місцевих громад;

● обізнаність із європейським досвідом розвитку сфери екополітики/довкілля й екологічної безпеки, а також невиснажного/раціонального використання природних ресурсів, що має бути засвідчене відповідними публікаціями або освітою, практичною діяльністю, участю в проектах, які мали позитивний вплив на збереження довкілля та екологічно збалансований регіональний та місцевий розвиток;

● реноме чесного управлінця та довіра професійної спільноти, підкріплене публічністю декларації про доходи за останні 2-3 роки та відсутністю на даний момент компрометуючих матеріалів;

● відсутність в даний час конфліктних бізнес-інтересів, зокрема в сфері природокористування, енергетики, промисловості тощо;

● відсутність фактів керування державними (приватними) установами або державними програмами, які мали ознаки корупційності або не були успішними;

● неучасть у керівництві політичних партій (на час перебування на посаді);

● кандидат повинен публічно задекларувати власну волю до реформування галузі охорони довкілля та природних ресурсів, впровадження принципів демократії, прозорості та громадського контролю діяльності ввіреного йому міністерства чи іншого органу чи департаменту у сфері охорони довкілля.

Окрім того, прагнемо звернути Вашу увагу до необхідності прийняти низку довгоочікуваних законодавчих актів, спрямованих на імплементацію міжнародних зобов’язань України у сфері охорони довкілля та створення важливих передумов для захисту довкілля та екологічних прав громадян в Україні.

Це перш за все Закони України «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на навколишнє природне середовище», які забезпечують врахування екологічних вимог при державному плануванні та при впровадженні конкретних проектів, створюють механізми прогнозування екологічних ризиків, попередження екологічної шкоди та недопущення реалізації екологічно небезпечних проектів, та низка законопроектів, які зупиняють незаконне ввезення в Україну небезпечних відходів, використання генно-модифікованих організмів та регулюють низку інших критично важливих для екологічної безпеки питань.

Адміністративна реформа 2011 року спричинила фрагментацію екологічних інституцій через виокремлення із Мінприроди та створення нового центрального органу державної влади, ліквідацію територіальних управлінь Мінприроди та створення відповідних департаментів в облдержадміністраціях. Існує низка неузгодженостей щодо законодавчого регулювання повноважень новостворених органів, що створює хаос у розподілі відповідальності між центральними та регіональними екологічними органами і негативно впливає на ефективність екологічного врядування в Україні.

Важливо провести реформування системи дозвільних документів у сфері охорони довкілля. Основними принципами реформи мають стати – зменшення кількості та підвищення ефективності дозволів, скасування подвійних дозволів, встановлення порогових значень природокористування/впливу, до досягнення яких дозвіл не потрібен, збільшення строку дії дозволів, запровадження Єдиного національного електронного реєстру дозволів у сфері охорони довкілля. Реалізація цих кроків серед іншого дозволить зменшити кількість працівників дозвільних органів, знищити в значній мірі корупційні схеми. Наступним кроком у цій сфері має стати впровадження європейської моделі інтегрованого екологічного дозволу.

Перелік екологічних питань, які потребують невідкладного реагування, є довгим і подаємо його окремим документом. Втім зараз найважливіше завдання полягає у побудові прозорої та ефективної системи екологічного врядування, що є первинною передумовою реалізації усіх необхідних реформ у сфері охорони довкілля.

 

МБО «Екологія-Право-Людина»

ГЕПО «ЕкоПраво- Київ»

РГО «Відродження», Татарбунари

ВЕГО «Мама-86»

ГО «Центр регіональних досліджень», Одеса

ВГО «Національний екологічний центр України»

ГО «Бюро екологічних розслідувань»

 

Звернення відкрите до підписання

http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/7314/

 

 

Воєнні дії у Донецькій та Луганській областях можуть призвести до техногенної катастрофи не лише в Україні, а й в усьому світі

1_14140763673910-1BB6Таке питання обговорювалося на прес-конференції за участі радника голови Дніпропетровської ОДА Павла Хазана та голови громадської екологічної ради при ОДА Олексія Ангурця.

Павло Хазан зазначив, що на території Донеччини та Луганщини знаходиться велика кількість підприємств, на яких містяться радіоактивні відходи, а також відходи з 1 по 4 класи небезпеки. В залежності від того, що може влучити у ці установи (ракети, снаряди чи гранати), наслідки можуть бути різними. Ситуація ускладнюється ще й тим, що значна частина цих територій знаходиться без влади та є непідконтрольними.

«Ці наслідки – не просто локальна небезпека, а ймовірна серйозна техногенна катастрофа не лише на рівні України, Європи, але й всього світу, – сказав Павло Хазан. – Європейські уряди, у першу чергу, мають це розуміти».

Голова обласної громадської екологічної ради Олексій Ангурець розповів, що ця тема піднімалася на з’їзді найбільшої в світі екологічної федерації «Друзі Землі», що проходила цього місяця у Канді (Шрі-Ланка). На зустрічі були присутні представники 64 країн світу. За підсумками наради, за ініціативи Олексія Ангурця, була розроблена та одноголосно прийнята резолюція стосовно ситуації в Україні.

«Усі присутні виказали солідарність українському народу, а також прийняли рішення щодо надання допомоги у вирішенні кризи та попередженні гуманітарної катастрофи на сході нашої країни», – сказав Олексій Ангурець.
Також він зазначив, що у той же час будь-яка криза створює нові можливості.

«Незважаючи на те, що нам важко, і ми маємо ці труднощі долати, зараз є гарна можливість щодо відновлення промислової і соціальної сфери на нових, екологічно безпечних засадах», – сказав він.

Довідка:
Резолюція по Україні
Учасники з’їзду всесвітньої екологічної федерації «Друзі Землі», який проходив в Канді (Шрі-Ланка) з 3 по 6 жовтня 2014 року, засуджують зростання кількості та інтенсивності збройних конфліктів на всіх континентах.

Такі конфлікти, що призводять до знищення інфраструктури, необхідної для життя, мають руйнівний вплив на довкілля та права людини. Ми є свідками того, як великі міста (прикладами яких є Луганськ і Донецьк) стають пастками для їх мешканців. Люди залишаються без доступу до води, їжі та енергії.

Більшість сучасних міст не є здатними до саморегуляції і залишаються дуже вразливими до будь яких надзвичайних ситуацій, будь то військовий конфлікт чи природна катастрофа. Саме існування ядерної зброї створює загрозу для існування всіх живих форм на Землі, і загроза зростає з кожним новим збройним конфліктом.

Також збройні конфлікти не можуть бути виправданням для збільшення використання і зростання торгівлі викопним паливом. Зараз ми є свідками руйнівних наслідків військової агресії направленої на окупацію України, яка вже призвела до негативного впливу на довкілля та гуманітарної кризи, включаючи утворення великої кількості біженців в країні.

Спираючись на вище сказане та базуючись на баченні, місії та цінностях всесвітньої екологічної федерації «Друзі Землі», включаючи солідарність, антимілітаризм, право на суверенітет народу і демократичні принципи, ми заявляємо про нашу солідарність з народом України і засуджуємо військову агресію та окупацію території України.

Ми закликаємо світових лідерів до:
• сприяння мирному розв’язанню ситуації в Україні і допомозі по вирішенню гуманітарної кризи;
• поваги суверенітету українського народу та прав людини;
• визнання права українського народу жити в незалежній країні без будь-якого зовнішнього тиску, з безпечним та здоровим довкіллям, де права людей брати участь у прийнятті рішень що до майбутнього їх країни поважаються.

http://helpua.info/?p=3701

АВСТРІЯ: ЕСТЕТИКА ДОВКІЛЛЯ

abe9da60c79a

Австрію називають країною-зразком у сфері поводження із довкіллям. А й справді, чи знаєте ви ще країну, де на екскурсію сміттєспалювальним заводом шикується черга у сотні тисяч зацікавлених щороку, де 50% столиці – зелена територія, а велосипедисти почуваються куди впевненіше за водіїв авто? Ну а тепер контрольний аргумент: міжнародна компанія Mercer щороку проводить дослідження оцінки якості життя в 223 містах, і цьогоріч австрійська столиця очолила рейтинг вже вп’яте поспіль. Один із найважливіших пунктів у цьому дослідженні – стан довкілля.

Сміття і мистецтво

У місті, яке називають музичною столицею світу, навіть до сміття вирішили поставитися по-мистецьки. Для цього в 1992 р. збудували розкішний сміттєспалювальний завод. Величезна труба, яку прикрашає золота куля – це частина печі, де спалюють непотріб віденців. Будівля підприємства схожа на казковий замок з розмальованими вікнами і витонченими балконами. Над створенням проекту працював знаменитий австрійський архітектор і художник Фріденсрайх Хундертвассер. Спочатку архітектор не хотів братися за цей проект. Він був затятим захисником навколишнього середовища і переконаним, що для початку необхідно використовувати всі способи переробки сміття повторно, а вже тоді – спалювати. Однак після того як в проекті вирішили використовувати найсучасніші технології, а тепло від переробки використали для опалення 60 тисяч квартир Відня, Хундертвассер не зміг відмовитися.

Загалом у Відні працюють три печі зі спалювання відходів. Всі вони розташовані на території міста.

Як по нотах

Для збереження довкілля у країні розробили комплекс законодавчих ініціатив. Австрія – федеративна держава і питання збереження природи перебувають у компетенції 9 федеральних земель, які регулюються 9-ма різними законодавствами. За даними аерозйомки 51% міської території займають зелені насадження. На кожного віденця за статистикою припадає 120 квадратних метрів зелені.

Дуже розумне місто

Мер австрійської столиці Міхаель Хойпль має намір реалізувати амбітний екологічний проект до 2030 року. Концепція програми “Smart City” покликана впоратися з екологічними проблемами, які пов’язані із збільшенням населення Відня. За прогнозами фахівців, до 2030 року в місті проживатиме більш 2 млн. Щоб знизити рівень забруднення повітря, тут планують зменшити частку автомобільного руху з 28% до 15%. Для цього збільшать кількість зупинок громадського транспорту – метро і примісько-внутрішньоміського залізничного транспорту (S-Bahn). Зокрема, вони з’являться на всіх околицях міста.

Крім того, по всьому місту будуть розширені і поліпшені велосипедні доріжки. При цьому чиновники розуміють, що не можуть змусити людей в обов’язковому порядку пересісти з автомобілів на велосипеди. Тому повинні забезпечити якісні альтернативи для пересування, щоб людина сама могла обрати екологічний транспорт.

Серед інші заходів, які допоможуть досягти мети, є нові вимоги до будівництва будівель. Вони повинні зводитися за допомогою енергозберігаючих технологій вже з 2018 року. Це повинно скоротити споживання енергії для обігріву, охолодження та гарячого водопостачання на 1% на душу населення. А до 2050 року уряд Відня планує забезпечувати половину енергетичних потреб міста відновлюваними джерелами.

Боротьба з минулим

«Поганими новинами» про довкілля Австрії вважають помилки минулого.

Зокрема індустріальне забруднення одне із найболючіших для країни. Різкі погіршення стану природи виникли у 1960-х роках, після швидкого економічного розвитку (“економічного дива”). Тоді промиловість країни мала низький рівень екологічної політики. До 1990 року близько 37% лісів Австрії були знищені або пошкоденими від кислотних дощів та інших форм забруднення. Окрім того Австрія неодноразово звітувала про радіоактивне забруднення внаслідок вибуху ЧАЕС. З огляду на ризики атомної енергії тут закрили усі АЕС, в країні зараз немає жодної чинної станції.

Зараз же Австрія впевнено рухається в напрямку збереження та відновлення втрачених ресурсів. І є всі шанси, що країні це вдасться.

Автор Мар’яна Вербовська

http://greencubator.info/2014/09/avstriya-estetika-dovkillya/