Архів позначки: featured

Поводження з відходами згідно Закону України “Про відходи”

Для міста Дніпро, як і для України в цілому, за останнє десятиліття характерне прогресуюче зростання обсягу утворення ТПВ – понад 800 т/день. Норма утворення ТПВ, затверджена в 2007 році (розраховувалася на 5 років), становить – 2,01 м3 / чол. (Багатоповерхові будинки), 2,42м3 /чол. (приватний сектор) (Екологічний паспорт м. Дніпро, 2018).

Підприємство обласного значення – ТДК “Дніпрокомунтранс”
Вид економічної діяльності – Збирання та транспортування ТПВ
Відомча належність (форма власності) – Місцеві органи влади

Згідно із Законом України «Про відходи»:
Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Збирання відходів – діяльність, пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.
Перевезення відходів – транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення.

Згідно ДЕРЖАВНИХ САНІТАРНИХ НОРМ ТА ПРАВИЛ утримання територій населених місць (Наказ МОЗ 17.03.2011 N 145):

• Санітарне очищення територій населених місць повинно бути планово-регулярним і включати раціональне та своєчасне збирання, зберігання, перевезення та видалення, надійне знешкодження, економічно доцільну утилізацію побутових відходів і екологічно безпечне захоронення побутових відходів, що утворюються на території населеного пункту та у місцях перебування людей за його межами.
• Під час зберігання побутових відходів у контейнерах повинна бути виключена можливість їх загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання. Термін зберігання в холодний період року (при середньодобовій температурі -5 град.С і нижче) повинен бути не більше ніж три доби, а в теплий період року (при середньодобовій температурі більше ніж +5 град.С) – не більше ніж одна доба (щоденне перевезення).
• Відбір вторинної сировини з побутових відходів, що зібрані у контейнери або завантажені у сміттєвози, дозволяється тільки на спеціалізованих підприємствах з сортування та переробки побутових відходів відповідно до вимог законодавства про відходи та санітарного законодавства.
• Перевезення побутових відходів необхідно здійснювати спеціально обладнаними для цього транспортними засобами (сміттєвозами, асенізаційними машинами тощо), що унеможливлюють їх розвіювання, розсипання, розливання та розпилення, а також забезпечують зручність під час їх завантаження та вивантаження. Під час перевезення небезпечних відходів у складі побутових необхідно забезпечити збереження їх цілісності та унеможливити їх руйнування та змішування між собою та з іншими видами відходів.

 

Фармацевтичні відходи як нова екологічна проблема

ПІДПРИЄМСТВА БІОХІМІЧНОЇ І ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У М. ДНІПРО

ПАТ “Дніпрофарм”
Вид економічної діяльності – Випуск лікарських препаратів.
Відомча належність (форма власності) – Міністерство охорони здоров’я України

ФАРМАЦЕВТИЧНІ ВІДХОДИ ЯК НОВА ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Проблема забруднення навколишнього середовища фармацевтичними препаратами, що впливають як на людину, так і на тваринний і рослинний світ з кожним роком стає все більш актуальною. Ці забруднювачі виявляються по всьому світу. (Губин, Евсеева, 2018)

На початку XXI ст. Європейське агентство з навколишнього середовища (EEA) позначило вплив активних фармацевтичних субстанцій на навколишнє середовище як нову екологічну проблему. З огляду на постійне зростання обсягів споживання лікарських препаратів при відсутності адекватних заходів реагування, в найближчі роки можна очікувати погіршення ситуації.

Потрапляючи в навколишнє природне середовище, фармацевтичні субстанції можуть зазнавати певних змін під впливом як біотичних, так і абіотичних факторів. Як правило, лікарські засоби піддаються деградації, втрачаючи вихідну активність. Однак цілий ряд з’єднань не тільки стійкі до природного руйнування, але і здатні змінювати свою активність з утворенням фізико-хімічних трансформантів, що представляють потенційну небезпеку для живих організмів і людини.

Доведено, що ці фармакологічно активні речовини навіть у невеликій кількості здатні чинити негативний вплив. Акумуляція фармполютантів в екосистемах та їх тривалий вплив на живі організми можуть призводити до розвитку ракових захворювань і порушення роботи нирок у ссавців, знижувати репродуктивну активність риб та ін.

Боротьба із забрудненням навколишнього середовища фармацевтичними відходами повинна бути комплексною і включати в себе як заходи щодо зміни поведінки кінцевого споживача лікарських засобів, так і вдосконалення механізмів збору та утилізації медикаментів (Прожерина 2017).

 

Про радіацію

Що таке радіація?

Хоча в найширшому сенсі радіацією називають будь-який вид електромагнітного випромінення, наприклад, видиме світло, зазвичай цим терміном позначають так зване іонізуюче випромінювання.

Термін “іонізуюче” означає, що енергії випромінювання достатньо, щоб перетворити нейтральні атоми речовини на позитивно чи негативно заряджені іони.

До іонізуючого випромінення відносять рентгенівські і гамма-промені з малою довжиною хвилі, а значить – високою частотою, та потоки деяких мікрочастинок.

“Чим менша довжина хвилі, тим випромінення більш небезпечне з точки зору можливості проникнення крізь якусь перешкоду чи захист”, – пояснює доктор фізико-математичних наук Ігор Каденко.

Однак, каже вчений, небезпеку для організмів становлять лише значні обсяги такого випромінювання.

“Коли ви ходите по вулиці, на вас зверху падає купа різного випромінювання: нейтронів, гамма-квантів, інших заряджених частинок, але ми ж від цього нікуди не дінемося”, – додає він.

Як шкідливі дози радіації впливають на організм?

Коли опромінюється жива істота, це підвищує рівень активних форм кисню в клітинах тіла, пояснює Олександра Кравець.

Звичайний кисень видозмінюється у форми, які можуть руйнувати макромолекули клітин – ДНК та білки.

Більшість негативних наслідків пов’язані саме з пошкодженням ДНК, пояснює вчена.

Пошкодження ДНК відбуваються в організмі весь час, але зазвичай їх мало і їх можуть усувати захисні системи клітини. Однак коли рівень пошкоджень перевищує критичний, це призводить до серйозних збоїв у роботі клітин.

Деякі пошкодження ДНК можуть передаватися спадково, але це дуже рідкісний процес і вірогідність спадкових порушень дуже низька, каже доктор Кравець.

“Таких високих доз опромінення, які призвели б до помітного зростання спадкових захворювань, не отримали ні українці, ні японці після аварії на Фукусімі”, – каже Олександра Кравець.

Як захистити організм від шкідливого впливу радіації?

Доктор біології Кравець пропонує розроблену нею дієту для захисту від радіації, яка складається з трьох кроків.

  1. Зробити все для того, щоб організм засвоював менше радіонуклідів.Для цього потрібно забезпечити його всіма можливими біогенними мінералами, передусім – калієм і кальцієм. Ці мінерали в достатку є в овочах і неочищених крупах і злаках, таких як гречка, вівсянка, коричневий рис. Вчена також радить їсти хліб з муки грубого помелу.
  2. Забезпечити ферменти, які захищають організм від активних форм кисню, необхідними для них мікроелементами: цинком, міддю, селеном, сіркою, марганцем і залізом. Продукт “номер один” на цьому кроці – соняшникове і гарбузове насіння, багате на залізо і магній. Джерелом сірки є часник, а міді, якої особливо бракує в поліських ґрунтах, – шпинат. Багато антиоксидантів містяться також у моркві. Червоне вино теж має антиоксидантну властивість, каже доктор Кравець, однак не надто високу.
  3. Стимулювати відновлювальні процеси ДНК. Для цього також потрібні цинк, залізо і магній, які є в соняшниковому насінні, неочищених злаках і крупах. Запобігти змінам у ДНК допомагають також усі види капусти: білокачанна, броколі, брюссельська чи цвітна.

 

За матеріалами: https://www.bbc.com/ukrainian/science/2013/04/130425_radioactivity_need_to_know_ko