Архів категорії: Біобезпека

КАКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПОДХОДЯТ ДЛЯ ЭКО-СТРОИТЕЛЬСТВА?

SONY DSC

ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО в Европе и США начало развиваться намного раньше, чем у нас. В связи с этим уровень экологической грамотности не только в вопросах ведения бизнеса, но в бытовом потреблении за рубежом сейчас гораздо выше. Это приводит к тому, что у нас понимание — что такое зелёный строительный материал — на данном этапе развития этого направления будет несколько отличаться от того, которое традиционно сложилось в развитых странах.

В этих странах самый важный и основной показатель, что товар или услуга являются зелёными — это наличие у него такого свойства, как экологичность, которое должно быть подтверждено в процессе независимого исследования (или добровольной экологической сертификации).  Свойство «экологичность» обозначает, что продукция оказывает минимальное воздействие на окружающую среду и здоровье человека на протяжении полного жизненного цикла (т.е. от добычи сырья до утилизации).

materials_3

Для профессиональной оценки такого воздействия и защиты потребителей от недобросовестных заявлений производителей применяется добровольная экологическая сертификация продукции независимой третьей стороной. Более подробно о том, что как проходит процесс экологической сертификации и что такое экомаркировка продукции, можно прочитать в предыдущей статье. Но вкратце повторим.

Во время проведения сертификации продукции по всему жизненному циклу эксперты анализируют ряд ее параметров, которые объективно влияют на окружающую среду и здоровье человека. Среди этих параметров основными являются:
— источники и способы добычи сырья,
— особенности производственного процесса (его энергоемкость и загрязнение окружающей среды),
— объём необходимых перевозок сырья до фабрики, готовой продукции от фабрики до места инсталляции (так как транспорт вносит огромный вклад в загрязнение биосферы),
— состав и уровень токсичности готовой продукции для человека,
— возможности вторичной переработки продукции в конце жизненного цикла,
— объём и обращение с упаковкой продукции (так как упаковка также увеличивает объем неперерабатываемых отходов, которые поступают и размещаются в окружающей среде) и т.д.

materials_2

На эти параметры в любом случае нужно обращать внимание и их анализировать тем, кто планирует или уже задействован в строительстве зелёных зданий. Однако для упрощения понимания того, какая же продукция является наиболее продвинутой по параметру экологичности, и используется выделение товаров и услуг, успешно прошедших эко-сертификацию, специальными знаками — т.н. знаками экологической маркировки.

Большинство программ экомаркировки I типа входят во Всемирную ассоциацию экомаркировки (Global Ecolabelling Network, GEN http://www.globalecolabelling.net). Среди них такие известные как «Европейский цветок» (Европейский Союз), «Голубой ангел» (Германия), «Северный лебедь» (Скандинавские страны), программы экомаркировки, применяемые в США, Австралии, Японии, Китае и других странах.

В России также существует признанная международным экспертным сообществом программа экологической маркировки I типа – «Листок жизни», разработанная в 2001 г. некоммерческим партнёрством «Санкт-Петербургский Экологический союз» (с 2013 г. — НП «Экологический союз»). Союз был аккредитован GEN в 2007 году. В 2011 году после прохождения международного аудита система добровольной экологической сертификации «Листок жизни» стала участницей Международной программы взаимопризнания ведущих экомаркировок мира (Тhe Global Ecolabelling Network’s Internationally Coordinated Ecolabelling System, GENICES).

materials_4

Однако понимание значимости анализа влияния продукции на окружающую среду по всему жизненному циклу в СНГ появилась совсем недавно, и как мы видим, среди организаций, обладающих этим видом экомаркировки, компаний-производителей или поставщиков стройматериалов пока совсем немного — в основном это лидеры рынка.

Большая же часть компаний, которые позиционируют свой материал как зелёный, либо ещё просто не успели пройти этот вид сертификации (но находятся на пути к этому), либо, возможно, и хотели бы её пройти, но пока не имеют на это достаточно средств, либо о нём ещё не знают в связи с тем, что рынок находится на стадии зарождения.

В случае отсутствия у материала или технологии экомаркировки I типа, можно попытаться самостоятельно (хотя это и будет очень непросто) запросить у производителя или поставщика информацию по следующим параметрам продукции:

а) источники и способы добычи сырья,

б) особенности производственного процесса (его энергоемкость и загрязнение окружающей среды),

в) объем необходимых перевозок сырья до фабрики, готовой продукции от фабрики до места инсталляции (так как транспорт вносит огромный вклад в загрязнение биосферы),

г)  состав и уровень токсичности готовой продукции для человека,

д) возможности вторичной переработки продукции в конце жизненного цикла,

е) объем и обращение с упаковкой продукции (так как упаковка также увеличивает объем неперерабатываемых отходов, которые поступают и размещаются в окружающей среде) и т.д.

materials_5

Кроме того, на ряд строительных материалов тоже следует обратить внимание как на продукцию, которую пока сложно качественно проанализировать на экологичность, но которая с определенными оговорками (принимая во внимание начальный этап развития отрасли) может претендовать на применение в системе экологического (зелёного) строительства. Это те материалы и технологии, которые помимо обязательной нетоксичности для человека:
— изготовлены из натуральных и возобновляемых материалов (разумеется, официально разрешенных к использованию. Так, натуральная древесина запрещенных к вырубке пород не может считаться зелёным стройматериалом и т.д.);
— относятся к отрасли возобновляемых источников энергии (т.е. позволяют экономить традиционные энергоресурсы);
— позволяют добиться высоких показателей энергоэффективности объектов недвижимости;
— активно используют при производстве продукты вторичной переработки и сами могут быть в дальнейшем быть вторично переработаны;
— оказывают позитивное влияние на окружающую среду или здоровье человека.
— имеют какие-то дополнительные признанные международные эко-сертификаты типа FSC, Cradle2Cradle и т.д.

http://green-city.su/kakie-materialy-podxodyat-dlya-eko-stroitelstva/

 

Європарламент надав більше повноважень місцевим урядам щодо заборони вирощування ГМО

Сьогодні Європейський парламент проголосував за надання національним урядам нових повноважень, зокрема щодо заборони вирощування генетично модифікованих (ГМО) культур на їх території. Сьогоднішнє рішення Європейського парламенту вперше дозволяє урядам забороняти всі категорії ГМО-культур. Друзі Землі Європи закликають держави-члени ЄС негайно використовувати ці нові повноваження, щоб заборонити вирощування ГМО-кукурудзи – єдиної поширеної для вирощування в Європі.

Говорячи про голосування в Європейському парламенті, Мюте Шімпф, керівник кампанії з харчування Друзів Землі Європи, каже: “Це ще один цвях у труну ГМО-культур. Хоч він і не ідеальний,але цей новий закон дозволяє урядам закрити двері біотехнологічним культурам в Європі і повернути сільське господарство в більш сталому напрямку. Громади не сприймають генетично модифікованих продуктів і більше підтримують екологічне землеробство і місцеву традиційну кухню. Ми закликаємо національні уряди використовувати цю нову силу, щоб берегти свої країни від ГМО”.

Вирощування ГМО-культур в Європейському Союзі було спірним питанням протягом більше 15 років. В даний час дев’ять країн ЄС повністю заборонили обробіток кукурудзи сорту MON810 – єдиної ГМО-культури, дозволеної в Європі. Ці заборони були оскаржені Європейською комісією і біотехнологічними виробниками, в результаті чого багато національних міністерств екології почали висувати пропозиції щодо зміцнення своїх законних прав на заборону ГМО-культур. Крім того, постанова Європейського Суду сильно обмежила існуючі інструменти регулювання для урядів.

Друзі Землі Європи, однак, критично ставляться до слабких місць в законі, зокрема до того, що уряди мають запитувати дозвіл у біотехнологічних компаній на заборону вирощування ГМО.

Що каже новий закон?

Європейський парламент прийняв закон, який вносить компроміси для національних міністерств довкілля з найбільш спірних питань:

Роль біотехнологічних компаній: біотехнологічні компанії мають перше слово в процесі прийняття рішень про те, чи буде заборона ГМО культури, якщо уряд з цим погодиться. Але уряди можуть також висувати заборону ГМО-культур без участі біотехнологічних компаній. Друзі Землі Європи піддали критиці думку про те, що суверенні держави, виступаючи в якості ризик-менеджерів, повинні питати дозволу у компаній, які отримують прибуток від вирощування ГМО, про обмеження вирощування ГМО-культур на їх території.

Які культури можуть бути заборонені: місцеві уряди мають право заборонити групи ГМО-культур за врожаністю або характеристиками, наприклад, вся ГМО-кукурудзи або всі ГМО-культури, стійкі до гербіцидів. Це великий крок вперед у боротьбі, щоб Європа стала вільною від ГМО.

Коли ГМО-культури можуть бути заборонені: або протягом всього процесу введення в силу законодавства у ЄС або на будь-якому наступному етапі уряд може ініціювати заборону на весь термін його повноважень – до десяти років. Уряд може підняти існуючу заборону без будь-якого повідомлення.

Вплив на навколишнє середовище: не ясно, чи країни зможуть заборонити ГМО-культури за негативний вплив на навколишнє середовище на регіональному рівні. Існуючі політика ЄС тільки оцінює потенційний екологічний збиток на рівні ЄС.

http://www.foeeurope.org/european-parliament-votes-new-powers-governments-ban-GM-crops-130115

Нова занепокоєність з приводу оцінки небезпеки гліфосату

Доповідь німецької влади щодо найбільш часто використовуваних гербіцидів оцінено як недосконалу.

П’ятниця, 10 жовтня 2014

В опублікованій сьогодні доповіді Testbiotech підкреслює постійні недоліки в оцінці небезпеки гербіциду гліфосат. Гербіцид продається під торговими марками типу Roundup. На початку цього року німецька влада опублікувала звіт про продовження його оцінки в рамках процесу переоцінки найбільш уживаних гербіцидів у ЄС. На думку німецької влади, немає ніяких ризиків для здоров’я, і навіть припущено, що прийнятні щоденні норми розпилення гербіцидів тривалої дії, що застосовуються фермерами, можуть бути збільшені.

На відміну від цих результатів, аналіз Testbiotech показує, що в доповіді Німеччини оцінка некоректна в світлі нових наукових даних, і наводить докази з досліджень, опублікованих в 2013 і 2014 рр. Testbiotech дійшов висновку, що пов’язана з гліфосатом небезпека повинна бути вивчена набагато прискіпливіше, ніж це було сих пір.

“Наш аналіз показує, по-перше, що доповіді німецької влади непереконливі”, каже Андреас Бауер Панскус, автор доповіді Testbiotech. “Останні публікації показують, що до цих пір небезпека гліфосату була сильно занижена. Це величезна проблема, тому що залишки від розпилення часто можна знайти, наприклад, у всіх видах їжі, що призводить до численних нарікань споживачів.”

Кілька досліджень гліфосату показали значний вплив на гормональну систему у ссавців. Крім того, недавнє дослідження вперше показало, що поведінка навчання у бджіл може змінитись через гліфосат. Всі ці ризики були класифіковані німецькою владою як незначні. Доповідь німецької влади про оцінку гліфосату в даний час розглядається державами-членами ЄС та Європейською комісією з безпеки харчових продуктів (EFSA): остаточне рішення очікується у 2015 році.

Широке інтенсивне використання гліфосату призвело до величезних проблем з бур’янами, які стали стійкими до гербіциду, особливо в країнах, які вирощують генетично модифіковані культури. Наслідком було збільшення використання гліфосату і збільшення його залишків у харчових продуктах та кормах, отриманих з культур, таких як генетично модифіковані соєві боби. У 2013 році аналіз за замовленням Testbiotech показав, що трансгенна соя з Аргентини містить гліфосатних залишків в п’ять разів вище за допустимі норми в ЄС.

Детальніше за посиланнями: