Вашингтон: Неймовірний успіх Столичного велопрокату

   ...

Революція громадського велопрокату в Європі – Франція

Революція громадського велопрокату в Європі – Франція

Жов 21, 2014

Якими є досягнення та які уроки можна винести із французької концепції громадського прокату велосипедів та чому  велосипедна інфраструктура у Франції почала розвиватися одночасно із поверненням до міста трамваїв розповів на Велофорумі-2014 Олів’є Шнайдер, Віце-президент Французької федерації користувачів велосипедів*. Фото: Галина Драган У Франції, як і в багатьох європейських країнах, діє система громадського велопрокату. Основна ціль запровадження громадського велопрокату – це зробити короткі поїздки всередині району на велосипеді доступними для мешканців міста. Громадський велопрокат – дійсно функціональна можливість для городян, адже він інтегрований до міської системи громадського транспорту. Людина може взяти велосипед, щоб доїхати, наприклад, до залізничної станції. Вона сідає на велосипед десь біля свого дому, і, проїхавши заплановану дистанцію, лишає його на такій самій парковці, на якій вона його взяла. Так, у французькому громадському прокаті діє принцип самообслуговування. Крім того, перші 20 хвилин користування безкоштовні, а працює прокат 24 години на добу і 7 днів на тиждень. Станції розташовані за 300-500 метрів одна від одної, їхня паркувальна спроможність – в середньому 20 місць. Звичайно, є певні труднощі у функціонуванні: проблема завантаженості одних станцій велосипедами і те, що інші станції можуть бути порожніми. Але цю проблему вирішує перевезення велосипедів із станції на станцію, зазначив Олів’є. Фото: ibtimes.com Чому виникла необхідність у громадському велопрокаті? Дуже просто – тому, що кількість велосипедистів у Франції збільшилася і велосипед сам по собі став одним із видів громадського транспорту. У 2005 році було здійснено дослідження і планувальники зрозуміли, що потрібен 1 громадський велосипед на 100 жителів, станції на кожні декілька сотень метрів і обов’язково перші півгодини безкоштовно. Якщо цим умов буде дотримано – прокат буде функціонувати. Перед запровадженням проекту було багато полеміки щодо вартості, але всі зробили висновок, що велопрокат не зможе бути самоокупним у короткостроковому періоді, тому обов’язково потрібно залучати зовнішні кошти міського бюджету. Логіка функціонування громадського велопрокату у Франції є наступною. Олів’є приїжджає на залізничну станцію А на своєму велосипеді, якщо він має чохол, то може взяти велосипед з собою. Якщо ні – то лишає велосипед на перехоплюючій парковці і їде далі на станцію Б. На станції Б теж є громадські велосипеди  і Олів’є може поїхати далі на громадському велосипеді. Отже, громадський велопрокат – це повноцінний елемент системи громадського транспорту. Крім того, паркувальні станції можна використовувати і для приватного безпечного...

Велоинфраструктура Норвегии

Велоинфраструктура Норвегии

Тра 22, 2014

Холмистая местность, которую иногда называют причиной невозможности развития велодвижения в городах России, не помешала велосипедизации Тронхейма, третьего по величине города в Норвегии. Именно здесь 20 лет назад был создан первый в мире велосипедный лифт Trampe. Основная задача данного лифта — помочь велосипедистам (а также, например, мамам с колясками) взобраться на холм Brubakken, где расположен один из крупнейших университетов города. По принципу действия лифт напоминает обычный конвейер и приводится в движение при помощи подземной цепи. Велосипедист должен поставить правую ногу на подножку, а затем лишь держать направление, пока лифт движется вверх. Длина подъёмника 130 м при уклоне до 20%. Скорость 7 км/час, пропускная способность — 6 велосипедистов в минуту. За год Trampe перевозит 20-30 тыс. человек. Первые четыре года подъёмник действовал бесплатно, начиная с 1997 года оплата производится специальной картой (годовой абонемент — 100 норвежских крон, около 13 евро). Помимо уникального велосипедного лифта, в городе есть муниципальный велопрокат: любым из 200 велосипедов могут воспользоваться как жители города, так и туристы. ‪#‎велоинфраструктура‬ ‪#‎Норвегия‬ Источник: https://www.facebook.com/letsbikeit.ru?fref=photo...

Велосипедна революція Будапештa: як вони це зробили

Велосипедна революція Будапештa: як вони це зробили

Тра 13, 2014

За останні роки угорська столиця пережила справжню велосипедну революцію. Пропагандисти велоруху зі спільноти Copenhagenize.eu оцінили її 13-м місцем серед найбільш пристосованих для велосипедистів міст 2013 року. Також Будапешт зібрав найбільшу в світі акцію Критичної маси. Її організатор Габор Десо Курти, відомий серед велоактивістів як просто Куку, розповідає, як це відбувалось. Фото: mtro.hu Приблизно у 1980-ті велосипеди практично зникли з вулиць Будапешта, незважаючи на те що були вони у багатьох. Просто нікому не спадало на думку використовувати їх як засіб пересування. Люди час від часу катались на вихідних заради розваги, діти катались на дитячих майданчиках, але більшість велосипедів збирали пил у підвалах. Вважалось загальновідомою істиною, що їздити на велосипеді в Будапешті небезпечно для життя. А оскільки ніхто не їздив, це начебто доводило, що це неможливо. Кілометри велодоріжок були збудовані за громадські кошти, але вони лишались порожніми. Фото: Олексій Демченко В 1993 році з’явилась перша велокур’єрська служба “Hajtás Pajtás”, навколо якої до 1999 року сформувалась справжня субкультура. Кур’єрів, що їздили між підпільними барами, яких тоді відкривалось багато, часто супроводжували друзі, які в свою чергу катались з місця на місце зі своїми друзями. Коли в 2004 році мер Будапешта, дбаючи про автомобільний рух у місті, призначив дні без авто на вихідні, саме кур’єри сформували ініціативний гурток, який тримав зв’язок з великою кількістю інших велосипедистів. Фото: kennethrosenberg.blogspot.com Весняна Критична маса-2013 у Будапешті, що традиційно відбулась 22 квітня, у День Землі, стала найбільшою в світі, зібравши близько 100 тисяч велосипедистів. Відбуваючись двічі на рік (тоді як у багатьох містах світу це щомісячний захід), ця акція виросла з невеличкого руху велокур’єрів у мейнстрімне явище. У 2006 році навіть президент Угорщини Ласло Шойом приїхав підтримати активістів. Міський велорух розвивався інакшим від інших мегаполісів шляхом: зазвичай збільшення поїздок пов’язане із розвитком інфраструктури, а в Будапешті велосипед популяризували самі люди. Фото: visegradrevue.eu Оскільки в Будапешті було вдосталь велосипедів, які не використовувались, треба було лише подолати страх пересування у потоці міського транспорту. Розуміючи це, активісти Критичної маси не зосереджувались на небезпеках на дорозі та аваріях як решта велосипедних організацій в усьому світі, а піднесли нове гасло “Кожна дорога для їзди на велосипеді” та відкинули поширену антиавтомобільну програму на користь компромісного принципу “Для кожної поїздки свій транспорт”, що був значно привабливішим для громадськості. Захисники велосипеда...

Прямий ефір на 34 каналі щодо велоінфраструктури в Дніпропетровську

Прямий ефір на 34 каналі щодо велоінфраструктури в Дніпропетровську

Тра 6, 2014