Велосипедна революція Будапештa: як вони це зробили

За останні роки угорська столиця пережила справжню велосипедну революцію. Пропагандисти велоруху зі спільноти Copenhagenize.eu оцінили її 13-м місцем серед найбільш пристосованих для велосипедистів міст 2013 року. Також Будапешт зібрав найбільшу в світі акцію Критичної маси. Її організатор Габор Десо Курти, відомий серед велоактивістів як просто Куку, розповідає, як це відбувалось.

Фото: mtro.hu

Приблизно у 1980-ті велосипеди практично зникли з вулиць Будапешта, незважаючи на те що були вони у багатьох. Просто нікому не спадало на думку використовувати їх як засіб пересування. Люди час від часу катались на вихідних заради розваги, діти катались на дитячих майданчиках, але більшість велосипедів збирали пил у підвалах. Вважалось загальновідомою істиною, що їздити на велосипеді в Будапешті небезпечно для життя. А оскільки ніхто не їздив, це начебто доводило, що це неможливо. Кілометри велодоріжок були збудовані за громадські кошти, але вони лишались порожніми.

budapest-cycling

Фото: Олексій Демченко

В 1993 році з’явилась перша велокур’єрська служба “Hajtás Pajtás”, навколо якої до 1999 року сформувалась справжня субкультура. Кур’єрів, що їздили між підпільними барами, яких тоді відкривалось багато, часто супроводжували друзі, які в свою чергу катались з місця на місце зі своїми друзями. Коли в 2004 році мер Будапешта, дбаючи про автомобільний рух у місті, призначив дні без авто на вихідні, саме кур’єри сформували ініціативний гурток, який тримав зв’язок з великою кількістю інших велосипедистів.

Фото: kennethrosenberg.blogspot.com

Весняна Критична маса-2013 у Будапешті, що традиційно відбулась 22 квітня, у День Землі, стала найбільшою в світі, зібравши близько 100 тисяч велосипедистів. Відбуваючись двічі на рік (тоді як у багатьох містах світу це щомісячний захід), ця акція виросла з невеличкого руху велокур’єрів у мейнстрімне явище. У 2006 році навіть президент Угорщини Ласло Шойом приїхав підтримати активістів. Міський велорух розвивався інакшим від інших мегаполісів шляхом: зазвичай збільшення поїздок пов’язане із розвитком інфраструктури, а в Будапешті велосипед популяризували самі люди.

Фото: visegradrevue.eu

Оскільки в Будапешті було вдосталь велосипедів, які не використовувались, треба було лише подолати страх пересування у потоці міського транспорту. Розуміючи це, активісти Критичної маси не зосереджувались на небезпеках на дорозі та аваріях як решта велосипедних організацій в усьому світі, а піднесли нове гасло “Кожна дорога для їзди на велосипеді” та відкинули поширену антиавтомобільну програму на користь компромісного принципу “Для кожної поїздки свій транспорт”, що був значно привабливішим для громадськості. Захисники велосипеда більше не висловлювались проти машин, навіть говорили про те, що самі користуються авто. Вони не підносили велосипед вище за громадський транспорт, але агітували за вибір найбільш зручного засобу пересування для кожної ситуації.

Фото: bicycledutch.wordpress.com

Більшість учасників акцій, разом з тисячами подібних до них, не ризикували їздити центральними вулицями Будапешта. Важко пояснити зміни у їх мисленні та відчуттях, але наступні дні після акції тисячі людей опановували свій страх і вперше використовували велосипеди у міському русі. Вже у 2008 році спостерігачі визнали, що з кожним роком кількість велосипедистів подвоюється. Порочне коло було розірване. Вже ніхто не скаржився, що в Будапешті неможливо пересуватись на велосипеді, бо тисячі велосипедистів їздили, тоді як все більше порожніли вікна автобусів і приватних машин.

Фото: dac.dk

Такий підхід залучав нових велосипедистів, а ті, хто спробував один раз, вже не зупинялись. Велосипедисти, приїжджаючи на роботу, до університетів або барів, вважали своїм обов’язком висловлюватись на користь велосипеда, наліпки Критичної маси з’являлись на велосипедах, дорожних вказівниках та в барах центральної частини Будапешта. Велосипедисти також виступали на телебаченні, радіо та в пресі, проповідуючи та лобіюючи статті, репортажі та інтерв’ю. Настільки, що одного разу три різних телеканали одночасно транслювали наживо ритуальне підняття вісімдесяти тисяч велосипедів на закінчення акції Критичної маси.

Фото: blog.fridayflats.com

Після перших успіхів “велосипедної революції” роль руху КМ почала спадати. Якщо на початку 90% велосипедистів саме під впливом Критичної маси вирішували їздити містом в щоденних справах, то згодом провідну роль перебрала на себе широка громадськість. “Сарафанне радіо” та кількість велосипедів на вулицях заохочували долучатись все більше людей.

Фото: bicycledutch.files.wordpress.com

Минулорічні акції Крититичної маси засвідчили, що громадський рух велосипедистів еволюціонував у міцну інституцію, яку очолив Угорський велоклуб, кількість членів якого впродовж 2013 року зросла з 1200 до 2500 чоловік. Розвиток велосипедного руху в Будапешті є незворотнім. З 5% поїздок він без зайвих зусиль скоро виросте до 10%, але щоб збільшувати кількість велосипедистів надалі, знадобиться серйозна робота професіоналів.

Фото: kerekparosklub.hu

Зі зміною ставлення до транспорту має змінюватись і розподіл міського простору, включно з розширенням вулиць та закріпленням ліній за конкретними видами транспорту. А такі рішення мають приймати політики та юристи. З іншого боку, кількість виборців, що користуються велосипедами зросла, тому політики знають, чого від них чекатимуть на чергових виборах.

Автор: Габор Десо Курти (Gábor Dezső Kürti), visegradrevue.eu

Переклад: Олексій Демченко, для АВК

 

Джерело: http://avk.org.ua/2014/05/velosypedna-revolyutsiya-budapeshtu-yak-vony-tse-zrobyly/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *